БАРА́Н­НИК Леонід Феодосі­йович (15. 07. 1944, с. Петрівка-Роменська, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл.) — математик. Брат А. Баран­ника. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1991). Закін. Ужгород. університет (1965) і працював у ньому асист., асп. (до 1971); від 1971 — у Полтав. пед. ін­ституті: ст. викл., доцент, завідувач кафедри математики, декан фіз.-мат. ф-ту, ст. н. с.; від 1993 — проф. Ін­ституту математики Помор. пед. академії (м. Слупськ, Польща). Наукові дослідже­н­ня у галузі проектив. зображень скінчен. груп над числовими полями та кільцями: теорія індекса Шура, точні зображе­н­ня, степені нерозклад. зображень; ви­вчав також мультиплікативну групу схрещ. групового кільця та групи неперерв. пере­творень. Спів­автор класифікації звʼязних під­груп груп Евкліда, Ґалілея, Пуанкаре й групи конформних пере­творень. За допомогою виділених під­груп зна­йшов широкі класи інваріант. роз­вʼязків рівнянь матем. фізики.