Баранник Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баранник Петро Іванович

БАРА́ННИК Петро Іванович (19(31). 01. 1895, с. Сергєєвське, нині Респ. Адигея, РФ – 31. 08. 1988, Київ) – лікар. Д-р мед. н. (1946), проф. (1946). Держ. нагороди СРСР. Засл. діяч н. УРСР (1965). Закін. Харків. мед. ін-т (1927). Працював епідеміологом, сан. лікарем в Умані (1928–31); від 1931 – у Київ. мед. ін-ті: асист., доц., зав. каф. заг. гігієни (1941–68), проф.-консультант (до 1978), одночасно 1948–57 – декан сан.-гіг. ф-ту, 1937–41 – дир. 1-го Київ. мед. ін-ту. Наук. дослідж. у галузі гігієни.

Пр.: Посібник для молодшого медичного персоналу. К., 1941; Загрязнение и самоочищение Днепра в районе Киев – Триполье // ГиС. 1949. № 11; Курс лекцій з загальної гігієни: Посіб. К., 1961; Гигиена: Учеб. К., 1963 (співавт.).

Літ.: К 90-летию со дня рождения Петра Ивановича Баранника // ГиС. 1985. № 3; Макаренко, Полякова.

І. М. Полякова

Стаття оновлена: 2003