Баранников Олексій Петрович
Визначення і загальна характеристика
БАРА́ННИКОВ Олексій Петрович (09(21). 03. 1890, м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. — 04. 09. 1952, Ленінград, нині С.-Петербург) — сходознавець-індолог. Кандидат філологічних наук (1935, без захисту), професор (1923). Академік АН СРСР (1938). Урядові нагороди СРСР. Закін. слов’яно-руське, романо-герман. та східне відділ. істор.-філол. факультету Київ. університету (1914). Працював викл. Вищих курсів при АПН (1916– 17), Самар. пед. інституту та університету (1919–20), Саратов. університету (1920), Ленінгр. інституту живих східних мов (1921–36), Ленінгр. університету: професор (1922–52), згодом — завідувач кафедри індій. філології; н. с. Рос. музею (1921–30), Ленінгр. відділ. Інституту сходознавства АН СРСР (від 1934), дир. (1938–40), зав. сектору індій. філології (1946– 52). Запровадив у вітчизн. індології вивчення мов гінді, урду, бенґалі. Досліджував давню та новоіндій. літературу й мову. Переклади українською мовою оповідань Прем Чанда «Саут» та Азіза уд Діна Ахмеда «Ганготрі» (обидва — 1926) були першими в європ. літ-рі. Здійснив переклад російською мовою реліг.-філос. трактату «Рамачаритаманаси». Чимало зробив для вивчення мови, побуту, фольклору циган; довів існування укр. діалектів циган. мови.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Краткая грамматика хиндустани (урду). Ч. 1. Ленинград, 1926; Краткий курс литературы урду. Ленинград, 1930; Українські цигани. К., 1931; Короткий начерк новоіндійських літератур / Пер. з рос. К., 1933; Українські та південно-російські циганські діялекти. Ленинград, 1933; Изобразительные средства индийской поэзии. Ленинград, 1947; Краткий грамматический очерк хинди // Хинди-русский словарь. Москва, 1959; перекл. — Джатаки: [Сказания о подвигах Бодхисаттвы]. С.-Петербург, 1994 (співавтор).