Баранов Віктор Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баранов Віктор Федорович

БАРА́НОВ Віктор Федорович (14. 10. 1950, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 30. 07. 2014, Київ) – письменник. Засл. діяч мист-в України (2006). Чл. НСПУ (1983). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2012). Премія ім. В. Чумака ж. «Ранок» (1988). Закін. Київ. ун-т (1974). Працював слюсарем (1968– 69), у вид-вах: «Дніпро» (1974– 75 – ред.), «Радянський письменник» (1975–79 – ред.), «Молодь» (1982–84 – зав. редакції), «Основи» (1995 – гол. ред.), гол. ред. гуморист. тижневика «Веселі вісті» (1998– 2001). Заст. гол. ред. ж. «Київ», чл. президії та ради НСПУ (від 2001), віце-президент т-ва «Україна–Румунія» (від 2000). Поет. стиль Б. – образно-медитаційний. У проз. творах він осмислював морал. деградацію особистості внаслідок конформізму та слабкодухості. Окремі твори Б. перекладено болгар., груз., латв., рос., словац., таджиц. мовами. Б. переклав укр. мовою вірші та прозу багатьох письменників Молдови та Румунії. Серед них – М. Емінеску, Дж. Кошбук, Т. Арґезі, Л. Блаґа, Ф. Няґу, Н. Стенеску, Л. Даміан, Г. Вієру, П. Боцу, І. Друце та ін. Виступав у пресі з публіцистичними, мистецтвознав., літ.-крит. статтями та гуморист. творами. Автор пісенних текстів.

Тв.: Народження полум’я. 1978; Вічний двигун. 1980; У середу рано. 1981; Переступаючи поріг. 1985; Жоржини в маминім саду. 1986; Смуга біла, смуга чорна. 1988; Презент. 1989; Поворожи на вранішній зорі. 2001; Притула. 2003 (усі – Київ).

Літ.: Мушкетик Ю. Для чого нам поети? // ЛУ. 2002, 3 січ.; Мироненко І. Поворожи на зірці в міському тупику // Березіль. 2002. № 3–4.

Я. М. Орос

Стаття оновлена: 2016