БАРА́НОВ Євген Герасимович (12. 06. 1926, м. Няндома Архангел. обл., РФ — 18. 05. 1993, Дні­пропетровськ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1971), професор (1972). Закін. Моск. ін­ститут кольор. металів і золота (1948), де й працював до 1958 на каф. гірн. робіт: асист., заст. декана (1951– 54), доцент та в. о. завідувача кафедри (1954– 58); у 1958–60 — завідувач від­ділу гірн. справи і металургії АН Киргиз. РСР (м. Фрунзе, нині Бішкек); 1960–66 — директор, 1966–72 — завідувач від­ділу та лаб. Ін­ституту фізики і механіки гірських порід АН Киргиз. РСР; 1972–76 — завідувач кафедри гірн. машин, 1976–91– проф. Дні­проп. гірн. ін­ституту (нині Нац. гірн. університет). Осн. наук. праці присвячені дослідж. фізики вибуху, вибух. матеріалів, механізації під­рив. робіт, фізики твердого тіла (гірських порід), технології та комплекс. механізації від­критої роз­робки родовищ корис. копалин, руйнуван­ню гірських порід гірн. машинами.