Баранович Олексій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баранович Олексій Іванович

БАРАНО́ВИЧ Олексій Іванович (10(22). 06. 1892, м. Старокостянтинів Волин. губ., нині Хмельн. обл. – 03. 05. 1961, Москва) – історик, педагог, громадський діяч. Д-р істор. н. (1951). З родини священика. Закін. Житомир. г-зію та істор. відділ. істор.-філол. ф-ту Петрогр. ун-ту (1916). До 1920 викладав історію в чол. та жін. г-зіях рідного міста; 1918 – працівник архів. відділу Гол. упр. у справах мист-в та нац. культури; 1920–21 – зав. відділу повітнаросвіти (Старокостянтинів); 1920–23 – зав. труд. школи й одночасно (від 1921) – зав. пед. курсів. Від 1923 – постій. позаштат. співроб. Комісії для складання істор.-геогр. словника укр. землі ВУАН; одночасно – викл. райпартшколи (1923– 24), учитель культурознавства труд. школи № 102; у 1924–26 – асп. каф. історії України ВУАН, одночасно кер. семінарів з укр. історії в Київ. ін-ті нар. госп-ва (1925–26), викл. історії госп-ва та культури України (від 1926). 1923–26 прочитав 6 доповідей на істор. та істор.-екон. секціях УАН та 2 на кафедрі. 24 жовтня 1926 захистив наук. працю «Нариси магнатського господарства на півдні Волині у 18 ст.», 1927 – н. с. каф. У 1927–30 працював над темою «Магнатська верства та її господарство на Волині в 17–18 ст.». 1930–33 прочитав у ВУАН 5 доповідей, був актив. дописувачем г. «За радянську академію» (1930–32). Від 1934 працював у ВНЗах і н.-д. установах Москви, не полишаючи укр. тематики. Плідним періодом наук. діяльності Б. була праця в Ін-ті історії АН СРСР (від 1951). Досліджував соц.-екон. історію України, а також Білорусі, Польщі й Литви 14– 18 ст. Спростував хибні твердження про т. зв. «запустіння» України в середні віки, про начебто прогресивну місію польс. колонізації укр. земель та ін. Матеріали про життя та діяльність Б. зберігаються в музеї м. Старокостянтинів, в Ін-ті рукописів НБУВ НАНУ і в ЦДАВО України.

Пр.: З історії заселення Південної Волині // Зап. Істор.-філол. відділу УАН. К., 1925. Кн. 6; З проблем марксівської теорії пізнання // ЖР. 1925. № 9; Нариси магнатського господарства на півдні Волині у 18 ст. // Студії з історії України. К., 1926. Т. 1; 1930. Т. 3; «Пан Тадеуш» Міцкевича як історичний документ // Україна. К., 1928. Кн. 4(29); Панське господарство в Ключі Володарськім за часів Коліївщини // Ювіл. зб. на пошану акад. М. С. Грушевського. Т. 1. К., 1928; Панське місто за часів Польської держави. Старий Костянтинів // Зап. Істор.-філол. відділу УАН. 1928. Кн. 17; Залюднення Волинського воєводства в першій половині 17 ст. К., 1930; Залюднення України перед Хмельниччиною. К., 1931; Історія на службі колоніальної політики Польщі // Зап. Істор.-археогр. ін-ту. К., 1934; Упадок города Речи Посполитой: Староконстантинов в 18 в. // Вопр. истории. 1947. № 8; Население предстепной Украины в 16 в. // Истор. зап. Москва, 1950; Новый город западной Украины 16 в.: Фольварки Вишневецкого ключа во второй половине 18 в. // Академику Б. Д. Грекову ко дню 70-летия. Москва, 1952; Магнатское хозяйство на юге Волыни в 18 в. Москва, 1955; К изучению магнатских архивов Украины // Пробл. источниковедения. Москва, 1956. Т. 5; Украина накануне освободительной войны середины 17 в.: Социально-экономические предпосылки войны. Москва, 1959; К вопросу о запустении и заселении украинских земель в 16 – нач. 17 вв. // Вопр. соц.-экон. истории и источниковедения периода феодализма в России. Москва, 1961.

Літ.: Баранович О. І.: Некролог // УІЖ. 1961. № 5; А. И. Баранович: Некролог // ВИст. 1961. № 8; Полонська-Василенко Н. Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків // Зб. на пошану укр. учених, знищ. большевиц. Москвою. Т. 1. Париж; Чикаґо, 1962; 1969; [Особова справа О. І. Барановича] / Публ. С. І. Білоконя // УІЖ. 1996. № 5; Ворончук І. Баранович О. І. // Укр. архівісти: Бібліогр. довід. К., 1999. Вип. 1.

Г. П. Герасимова

Стаття оновлена: 2003