Баранов-Россіне Володимир
БАРА́НОВ-РОССІНЕ́ Володимир (справж. — Баранов Лейб Давидович; 01(13). 01. 1888, с. Велика Лепетиха Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині смт Херсон. обл. — 1944, нім. концтабір) — живописець і скульптор. Професор (1920). Навч. в Одес. худож. училищі (1903–08), у Вищому худож. училищі при АМ (С.-Петербург, 1908–09). У 1907–09 брав участь у перших виставках рос. і укр. художників авангарду, організ. Д. Бурлюком у Москві («Стефанос», 1907–08), Києві («Ланка», 1908), С.-Петербурзі («Вінок-Стефанос», «Імпресіоністи», обидві — 1909). У 1910– 14 жив у Парижі, твори експонувалися під ім’ям Даніель Россіне; разом з О. Архипенком та С. Делоне належав до паризької групи художників «La ruche» («Вулик»). Незвичні роботи Б.-Р., що епатували публіку, належали до того ж кола худож. явищ, що й експерименти В. Татліна, П. Пікассо й О. Архипенка, які намагалися остаточно звільнитися від уподібнення до природи. Твори цього періоду виконані в дусі кубізму, в деяких працях поєднано засоби кубізму з динамікою футуризму та кольоровою гамою орфістів. 1915–16 — у Скандинавії, де під впливом Е. Мунка почав збагачувати свої твори містич. змістом, колорит. та драм. напругою. 1917 повернувся до Росії й створив низку робіт на рев. тематику. Того ж року в Худож. бюро Н. Добичиної було представлено понад 60 його творів. 1919 вступив до Худож. колегії при відділі образотвор. мистецтв Наркомосу в Петрограді. 1922 — викладав у ВДХУТЕМАСі (Москва). Створив синтетич. інструмент «оптофонічне піаніно», в якому муз. звук супроводжувався світлокольоровим ефектом (т. зв. кольоромузика). 1925 переїхав до Франції. Експонував твори в Салоні незалежних (1925–42), на міжнар. виставці в Парижі (1937). Домінантне місце в його мистецтві дістали абстрактні композиції, вони впливали на глядача напруж. кольором, дивним пульсуванням життя якихось біоморф. структур. Водночас Б.-Р. писав великі полотна, що становили собою динамічне декор.-абстрактне аранжування традиц. сюжетів з використанням фігуратив. елементів. Серед цих творів — «Мучеництво Св. Дені» (1927), «Леді Чатерлі» (1932), «Мати з дитиною» (1932) та ін. Працював у низці новочас. течій та напрямів: фовізму, кубізму, дадаїзму, абстракціонізму, сюрреалізму. 1944 нацисти депортували його з Франції. Загинув у концтаборі. Ретроспективні виставки в Парижі (1954, 1970, 1972–73, 1984), Лондоні (1970). Окремі роботи — на виставках «Париж–Москва» й «Москва–Париж» (1979–81), «Велика утопія. Російський авангард 1915–32» (Франкфурт-на-Майні; Амстердам; Нью-Йорк; Москва; С.-Петербург, 1992–93), «Україна та авангард» (1993, Мюнхен).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сонячний пейзаж» (1908), «Кубістична жінка» (1910), «Кубістичні автопортрети» (1910, 1911), «Апокаліпсис у зелених тонах» (1910–15), «Кузня», «Соло» (обидва — 1911), «Симфонія № 1» (1913), «Симфонія № 2» (1914), «Автопортрет» (1914), «Вершники Апокаліпсису», «Адам і Єва», контррельєф «Артист-інвалід» (усі — 1915–16), «Безпредметне» (1918), «Весна» (1930).
Рекомендована література
- Vladimir Baranoff-Rossiné. Exh. Gal. Yean Clauvelin. Paris, 1969;
- Шатских А. Владимир Давидович Баранов-Россинэ. (1888–1944) // Евреи в культуре русского зарубежья. Иерусалим, 1995. Вып. 4;
- Скофенко А. Володимир Баранов-Россіне — забутий авангардист // Мистецтво Української діаспори. К., 1998;
- Круглов В. Ф. Баранов-Россинэ: новые данные для биографии художника // Страницы истории отечественного искусства: Вторая пол. ХІХ — нач. ХХ века. С.-Петербург, 1999. Вып. 7;
- Афанасьев В. А., Барковская О. М. Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. О., 2000.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
