Барановський Гаврило Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барановський Гаврило Васильович

БАРАНО́ВСЬКИЙ Гаврило Васильович (25. 03. 1860, Одеса – 1920) – архітектор, мистецтвознавець. Закін. Кишинів. г-зію та Одес. реал. уч-ще (1881), С.-Петербур. ін-т цивіл. інж. (1885, срібна медаль за архіт. проекти). Працював у ньому викл. (1897–1905); ред.-видавець ж. «Наше жилище» (1894–95, згодом «Строитель» – 1895–1905). Перша самост. архіт.-буд. робота – майстерні Балтій. суднобуд. з-ду (С.-Петербург). Від 1888 – арх. цього з-ду. Автор низки проектів у С.-Петербурзі, зокрема прибутк. будинків на набережній р. Фонтанка, № 64 (1890), вул. М. Ломоносова, № 14 (1892), вул. Ф. Достоєвського, № 36 (1897), особняків Г. Єлисєєва на вул. Біржова лінія, № 12, 14 (1894) та І. Дурдіна на Свердлов. набережній, № 36 (1895), приміщення жін. г-зії княгині Оболенської – провулок Басків, № 8 (1899–1900), комплекс Торг. дому т-ва «Брати Єлисєєви» на Невському проспекті, № 56/8 (1900–03), приміщення Рос. геогр. т-ва – провулок Гривцова, № 10 (1907–09), приміщення ломбарду – набережна р. Мойка, № 72 (1909), Буддій. храму на Примор. проспекті, № 91 (1909–15). Проекти вирішувалися у стилях необароко та далекосхід. арх-ри. Досліджував питання містобудування та буд. законодавства. Один з укладачів фундам. довідк. видань, де відображено також творчість зодчих в Україні: «Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища): 1842–1892», С.-Петербург, 1892–93; «Архитектурная энциклопедия второй половины ХІХ в.», т. 1–7, С.-Петербург, 1902–08.

І. В. Пасько

Стаття оновлена: 2003