Барановський Христофор Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барановський Христофор Антонович

БАРАНО́ВСЬКИЙ Христофор Антонович (крипт.: Х., Х. Б.; 19. 12. 1874, с. Немирів Бердичів. пов. Київ. губ., нині смт Немирів. р-ну Вінн. обл. – 07. 05. 1941, Сан-Паулу, Бразилія) – державний, громадський і кооперативний діяч, банкір. Проф. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві. Працював інспектором дріб. кредиту при Київ. губ. ком-ті (згодом Упр. у справах дріб. кредиту). 1905 заснував власне кредитне т-во, 1907 реорганізоване в Кооп. кредит. банк. Від 1907 – чл., голова Київ. союзу установ дріб. кредиту. 1911–17 – голова правління Київ. Союзбанку, що в цей період став визнаним фінанс. закладом. Від 1913 – ред. г. «Муравейник-Комашня» (орган кредит. кооперативів), на сторінках якої вміщував профес. пояснення щодо ведення кооп. роботи, інформ. звіти («О заключении книг», «Результаты и задачи момента» та ін.), два нариси «О тех, кого уже нет» (1916, № 38/39) – про відомих діячів на ниві нац. кооперації – В. Доманицького та О. Юркевича. Від березня 1917 – чл. Київ. Виконав. губ. ком-ту. Чл. ЦР, Ген. секр. фінансів (25 червня – серпень 1917) у першому складі Ген. Секретаріату. 1918 організував центр. фінанс. інституцію укр. кооперації «Українбанк» і очолив його правління (до 1920). 1919 Всеукр. кооп. видавн. союз надрукував окремою брошурою біогр. нарис «Доброзичливе відношення» з приводу 25-річчя фахової і громад. діяльності Б. 25 травня – 15 жовтня 1920 – Нар. міністр фінансів УНР в уряді В. Прокоповича у Кам’янці-Подільському. Після поразки нац.-визв. боротьби укр. народу Б. переїхав із урядом УНР до Польщі. На еміграції жив довгий час у Франції, пізніше в Бразилії, очолював представництва всіх укр. кооп. спілок за кордоном, Заг.-укр. т-во економістів, співпрацював у кооп. виданнях.

Літ.: Доба Центральної Ради. Уж., 1932; Мазепа І. Україна в огні і бурі революції. Т. 3. Прага, 1942; Гнатишак М. Державні гроші України 1917–1920 років: Ілюстр. істор.-іконогр. нарис. Клівленд, 1974; Пришляк Я. Шляхами кооперації – до економічного відродження України. Монреаль; Стрий, 1994; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біогр. довід. К., 1998; Плисюк В. Христофор Барановський // Українські кооператори. Л., 1999. Кн. 1; Сидоренко Н. Барановський Христофор Антонович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9.

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2003