Барборіке Корнеліу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барборіке Корнеліу

БАРБОРІ́КЕ Корнеліу (Barborică Corneliu; 05. 04. 1931) – румунський літературознавець-славіст, письменник, перекладач. Д-р філол. н. (1970). Закін. Братислав. ун-т (1955). Працював у Бухарест. ун-ті: проф. (до 1995) каф. слов’ян. мов, викладав словац. мову та літ-ру, курс компаративістики (слов’ян. літ-ри), проф.-консультант. Автор ґрунтов. монографій та підручників, присвяч. словац. та чес. літ-рам, розвідок із порівнял. дослідження слов’ян. літ-р, перекладів поет. і прозових творів письменників слов’ян. світу (найбільше словац. і чеських), оригін. власних творів малої прози та роману. Укр. красне письменство досліджує у контексті порівнял. вивчення слов’ян. літ-р. У монографії «Studii de literatură comparată» («Студії з порівняльної літератури», Бухарест, 1987) у розділі «Метаморфози великих епічних віршованих форм» проаналізовано філос. поеми І. Франка «Мойсей» і «Смерть Каїна», а також зроблено спробу виокремити своєрідність Т. Шевченка як автора ліро-епіч. поем «Гайдамаки» й «Великий льох» під кутом зору особливостей жанр. трансформації романт. поеми байронів. типу в слов’ян. літ-рах 19 ст. Серед рис поетики Т. Шевченка Б. відзначає романтику, домінування визв.-патріот. і соц. мотивів, елегійно-ностальгійне протиставлення героїч. минулого України її сучасному, ліричну інтенсивність оповіді, просодичну варіантність віршування – поліметрію. Автор есе «Тарас Шевченко – живе серце нації» // «Наш голос», Бухарест, 1994, № 5. У кн. «Utopie şi antiutоpie» («Утопія і антиутопія», Бухарест, 1998) характеризує філософію творчості Г. Сковороди у зв’язку з худож. утіленням світ. ідеї щасливого життя людства, досліджує відгомін нац.-визв. та месіан. ідей поезій А. Міцкевича в укр. літ-рі 19 ст., подає стислий аналіз «Книги буття українського народу» М. Костомарова, згадує творчість Л. Боровиковського, П. Гулака-Артемовського, Т. Шевченка.

Т. А. Носенко

Стаття оновлена: 2003