Барбюс Анрі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барбюс Анрі

БАРБЮ́С Анрі (Barbusse Henri; 17. 05. 1873, Аньєр, Франція – 30. 08. 1935, Москва, похов. у Парижі) – французький письменник і громадський діяч. На поч. 1890-х рр. навч. на філол. ф-ті Сорбонни. Зб. віршів «Pleureuses» («Плакальниці», Париж, 1895) близька до творів символістів. Романи «Les Suppliants» («Благаючі», 1903), «L’Enfer» («Пекло», 1908) розповідають про люд. страждання і пройняті песиміст. настроями. У зб. оповідань «Nous autres...» («Ми інші...», 1914) засудив братовбивчі балкан. війни 1912–13, нелюд. мораль. На поч. 1-ї світ. війни добровольцем пішов на фронт (1914). Романи «Le Feu» («Вогонь», 1916, Ґонкурів. премія), «Clarté» («Ясність», 1920) засуджували її жорстокість, показали революціонізацію солдат. маси. У повоєнні роки розгорнув широку антимілітарист. діяльність, заснував міжнар. об’єдн. письменників «Clarté» (1919), журнал із такою ж назвою (1920). У докум.-публіцист. кн. «Les Bourreaux» («Кати», 1926) викрив фашист. терор у балкан. країнах. Глибоке осмислення злободен. подій – війни, наступу реакції, колоніалізму – містить зб. оповідань і нарисів «Faits divers» («Події», 1928). Естет. погляди Б. викладені у кн. «Zola» («Золя», 1932). Чл. франц. компартії, Б. у 1927– 29, 1932–35 відвідав Рад. Союз, написав про нього низку книг і публіцист. статей: «Voici ce qu’on a fait de la Géorgie» («От якою стала Грузія», 1929), «Russie» («Росія», 1930), «Staline» («Сталін», 1935). Б. був одним із тих лівих європ. інтелектуалів, які за умов розчарування в бурж. цивілізації та зростання загрози фашизму орієнтувалися на СРСР, заплющуючи очі на сталін. тиранію. Остання праця Б. – кн. зібраних ним листів Леніна до рідних із коментарями й передмовою письменника (1936). Усі твори Б. опубл. в Парижі. 1927 приїздив у дит. колонію ім. М. Горького під Харковом. 1928 був гостем «Артека», 1929 – Одеси. Виголосив промову на відкритті Дніпрогесу. У кн. «Russie» дав високу оцінку фільмові О. Довженка «Арсенал». Укр. мовою окремі твори Б. переклали М. Терещенко, Е. Ржевуцька, Н. Андріанова, С. Шевель та ін. У Києві його ім’я носить одна з вулиць.

Тв.: укр. перекл. – Справжні історії. Х., 1928; Жан-плаксій і Жан-сміхотун. Х., 1930; Вибране. К., 1953; Кривава нафта. К., 1960; Вогонь. К., 1974; Шкільний учитель // Репертуар. зб. К., 1984.

Літ.: Вербицький П. Полум’яний пропагандист Великого Жовтня. Х., 1950; Його ж. Великий голос // Прапороносці миру. Х., 1955; Петрова І. І. Анрі Барбюс – письменник-комуніст. К., 1973; Савченко С. В. «Вогонь» Барбюса // З історії зарубіж. літ-ри. К., 1975; Пащенко В. І. Анрі Барбюс. Життя і творчість. К., 1980.

В. І. Пащенко

Стаття оновлена: 2003