Розмір шрифту

A

Барвінський Олександр Григорович

БАРВІ́НСЬКИЙ Олександр Григорович (псевд.: Подолянин, Австрієць, Verax та ін.; 08. 06. 1847, с. Шляхтинці, нині Гніздичка Терноп. р-ну Терноп. обл. — 25. 12. 1926, Львів) — історик, громадсько-політичний діяч, педагог. Чоловік Євгенії, батько Василя, Богдана та Олександра Барвінських. Голова НТШ (1893–97). Народився у священиц. сімʼї, що належала до ві­домого роду Барвінських, який від 17 ст. ви­значився як укр. (русинський). Закін. гімназію в Тернополі та філос. факультет Львів. університету (1868). У студент. роки брав участь в укр. громад. житті, був головою від­новленої львів. «Громади», спів­засн. часопису «Правда» (1867). Налагодив контакти з діячами укр. руху в Рос. імперії, зокрема з лідерами «Старої громади» В. Антоновичем та О. Кониським. Від 1868 вчителював у Бережанах, від 1871 — в Тернополі. У 1870–80-х рр. разом із братом Володимиром роз­робляв про­грами народниц. руху в Галичині, стояв біля витоків г. «Діло». Згодом керував групою львів. народовців, організовував наук. рух на Тернопільщині. 1891–1907 — депутат Держ. Ради у Відні, одночасно 1894–1903 — депутат Галиц. сейму. Б. роз­почав вид. «Руської історичної бібліотеки» (1886), де друкувалися дослідж. з історії України та українського народу. Брав участь в укр.-польс.-австр. пере­говорах, які при­звели до створе­н­ня т. зв. нової ери (1890), що мала на меті досягти поро­зумі­н­ня між поляками й галиц. українцями, дати їм можливість політ. й культурно-екон. роз­витку. Від­стоював широке баче­н­ня заг.-укр. пита­н­ня з урахува­н­ням між­нар. від­носин, укр.-польс. поро­зумі­н­ня, європеїзацію укр. су­спільства, ви­ступав за активну політику українців у Галиц. сеймі та Держ. Раді, союз укр. політиків із ГКЦ, проти русофіл. на­строїв в укр. політиці. Після невдачі «нової ери» продовжував наполягати на потребі укр.-польс. поро­зумі­н­ня, через що як політик втратив популярність серед галиц. українців. 1896 очолив Католиц. русько-нар. союз (1901 реорганіз. у політ. товариство «Руська Громада», а 1911 — у Християн.-сусп. партію), редагував орган цього політ. напряму — часопис «Руслан» (1897–1914). У різні періоди Б. керував діяльністю провід­них укр. культ.-осв. та наук. т-в у Галичині: був одним з ініціаторів реорганізації НТШ та редактором перших 4-х томів «Записок НТШ»; головою Укр. пед. товариства (1891–96) та редактором ж. «Учитель» (1889), «Дзвінок» (1890); в. о. голови (кін. 1884 — поч. 1885), за­ступник голови «Просвіти» (1889–95). У 1893– 1918 працював у «Руській Бесіді». Був чл. Кра­йової шкіл. ради, де від­стоював укр. інтереси у шкільництві, сприяв за­проваджен­ню в укр. шкільні під­ручники фонетич. правопису й терміну «україно-руський». 1917 Б. іменований довічним членом австр. Ради Панів. 1918– 19 очолював Держ. секретаріат освіти в уряді ЗУНР. Після паді­н­ня укр. державності ві­ді­йшов від політики й зосередився на літературо­знав. дослідже­н­нях.

Пр.: Літопис су­спільної роботи і сили Русинів ав­стрійських. Л., 1885; Ставропігійське Братство Успенське у Львові, його заснува­н­ня, діяльність і значе­н­ня церковно-народне. Л., 1886; Ілюстрована історія Руси від найдавніших до нинішніх часів після руських і чужих істориків. Л., 1890; Історія України-Руси. Л., 1904; Історичний огляд засновин Народного Дому у Львові. На основі джерел. Л., 1908; Спомини з мого життя. Ч. 1–2. Л., 1912; 1913;Оповіда­н­ня з всесвітньої історії (Стародавньої і середньовічної). Ч. 1. Берлін, 1923; Нововічна доба. Ч. 2. Берлін, 1924.

Літ.: Левицкий И. Е. Александр Барвинский в истории культурного движения рус­ского народа на Прикарпатье. Л., 1901; Павлишин С. Сага роду Барвінських // Вісн. НТШ. 1994. Т. 38–39; Її ж. Олександр Барвінський. Л., 1997; Аркуша О. Олександр Барвінський: До 150-річчя від дня народж. Л., 1997; Служинська З. Рід Білинських. Л., 1998; Оно­прієнко В., Реєнт О., Щербань Т. Українське наукове товариство. К., 1998; Олександр Барвінський 1847– 1927 // Мат. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997. Л., 2001.

О. Г. Аркуша

Додаткові відомості

Основні праці
Літопис суспільної роботи і сили Русинів австрійських. Л., 1885; Ставропігійське Братство Успенське у Львові, його заснування, діяльність і значення церковно-народне. Л., 1886; Ілюстрована історія Руси від найдавніших до нинішніх часів після руських і чужих істориків. Л., 1890; Історія України-Руси. Л., 1904; Історичний огляд засновин Народного Дому у Львові. На основі джерел. Л., 1908; Спомини з мого життя. Ч. 1–2. Л., 1912; 1913;Оповідання з всесвітньої історії (Стародавньої і середньовічної). Ч. 1. Берлін, 1923; Нововічна доба. Ч. 2. Берлін, 1924.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
історик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40500
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
470
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 8):
Бібліографічний опис:

Барвінський Олександр Григорович / О. Г. Аркуша // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40500.

Barvinskyi Oleksandr Hryhorovych / O. H. Arkusha // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40500.

Завантажити бібліографічний опис

Євсєєв
Людина  |  Том 9  |  2009
Л. І. Ткачова
Євселевський
Людина  |  Том 9  |  2025
Т. П. Пустовіт
Євтух
Людина  |  Том 9  |  2023
С. О. Штепа
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору