Барвінський Павло Якович
БАРВІ́НСЬКИЙ Павло Якович (літ. псевд. — Ізраїльтенко; 1862, слобода Борисовка, нині смт Бєлгород. обл., РФ — 21. 08(03. 09). 1908, там само) — актор, драматург. Навч. у Моск. консерваторії. Працював в укр. трупах М. Кропивницького, М. Садовського, О. Василенка, Г. Деркача, М. Ярошенка, в Руському нар. театрі у Львові (1902). У 1903 оселився в Бєлгороді, де організував укр. гурток аматорів. Друкувався в ж. «Літературно-науковий вістник», «Русская мысль». Автор драм. творів, інсценівок: «Насильно криницю рити — води не пити» (1894), «Марко Проклятий» (за О. Стороженком, 1897), «Сучасний Дон Кіхот», «Загублений вік», «Жертва» (усі — 1898), «Енеїда» (за І. Котляревським, 1901), «Антось Дукат» (1908). П’єси «Орли України» (1895), «Гайдамаки» (за Т. Шевченком), «За віру» (обидві — 1897), «Запорозьке добро» (1898), «Сатана» («Володар пітьми», 1903) були заборонені цензурою. В драмі «Каторжна» (1898) вперше порушено робітн. тему, показано побут шахтарів, взаємини між селянами, укр. і рос. робітниками (1900 поставлена в трупі М. Ярошенка). Виконав роль Золотницького у виставі «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Драматичні твори. Т. 2. П., 1908.