Бардіївський округ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бардіївський округ

БАРДІ́ЇВСЬКИЙ О́КРУГ – район Пряшівського краю у Східній Словаччині. Утвор. 1923. Пл. 937 км2. Насел. 75 793 особи (2001), з яких 69 283 (91,4 %) визнали себе словаками, 2167 (2,9 %) – русинами, 983 (1,3 %) – українцями. За давніших переписів населення кількість русинів-українців Б. о. становила 20–30 %. За віросповіданням 2001 у Б. о. було 46 512 римо-католиків, 14 462 греко-католиків, 7176 євангелістів, 4062 православних. Релігійні конфесії греко-католиків і православних об’єднують русинів-українців. У складі округу – м. Бардіїв та 86 сільс. насел. пунктів, із яких 37 – українські: 80 % мешканців при проведенні переписів населення зараховувалося до укр. (русинської) національності. (Див. карту-схему). Русько-укр. села засн. у 15–18 ст. під час волоської колонізації. Майже всі належали до Маковицького панства з центром у с. Зборів. У 18 ст. на Зборівському граді був розташ. загін укр. козаків, які підтримували повстанців Пряшівщини та Лемківщини. В укр. селах Б. о. станом на 2001 – 12 638 осіб, з них 8079 – греко-католики та 2527 – православні. Найбільші укр. (або колишні укр.) села: Мальців (1420 осіб) та Біловежа (802), найменші – Ондавка (37) та Регетівка (14). У с. Бехерів – єдина у Словаччині резервація тису. Населення займається с. госп-вом. Пром-сть (маш.-буд., взуттєва, деревообробна, харчова) зосереджена в центрі Б. о. У 50–60-х рр. 20 ст. тут було 30 укр. шкіл, виходила укр. г. «Сільські вісті», працювало понад 20 укр. колективів нар. худож. самодіяльності, нині діють «Курівчанин», «Бусівчанин» та ін. Від 1998 між Б. о. та Польщею діють пункти вільного переходу в рамках «малого прикордон. зв’язку» в Курові та Бехерові, від 2002 – у Стебницькій Ґуті. 1968 вісім укр. дерев’яних церков Б. о. дістали статус нац. пам’яток культури Словаччини. У Б. о. народилися або жили діячі укр. культури: єпископи Йосип Ґаґанець (Нижній Тварожець) та Василь Гопко (Грабське), ватажок опришків А. Савка (Стебник), поет О. Павлович (Шариське Чорне), письменники О. Духнович (Біловежа), Ф. Лазорик, О. Фаринич (Бехерів), Й. Збіглей (Стебник), Г. Коцур (Варадка), І. Яцканин (Ряшів), історики Є. Перфецький (Бардіїв) та В. Гривна (Бехерів), політики І. Рогаль-Ільків (Луків) та В. Капішовський (Хмельова), науковці М. Шпирко, Ю. Шпирко та М. Мушинка (усі – Курів), мовознавець А. Куримський (Варадка), артист Й. Корба (Хмельова) та ін.

Літ.: B. Krpelec. Bardejov a jeho okolie dávno a dnes. Bardejov, 1936; Základné údaje. Okres Bardejov. Prešov, 2001.

M. I. Mушинка

Стаття оновлена: 2003