Бар’єри психологічні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бар’єри психологічні

БАР’Є́РИ ПСИХОЛОГІ́ЧНІ – бар’єри, зумовлені виникненням певного психічного стану особистості, що характеризується неадекватною пасивністю й заважає виконанню тих чи інших дій. В основі виникнення такого стану лежить посилення негатив. переживань та установок (хвилювання, страх, сором, неприязнь, неприйняття тощо), які асоціюються з конкрет. діяльністю або спілкуванням (напр., «страх сцени»). Відомі такі види Б. п.: мотивац. (виявляються на рівні потреб, інтересів, соц. установок); когніт. (пов’язані з пізнавал. сферою, здібностями людини); ціннісно-смисл.; операц. (виявляються на рівні умінь та навичок), комунікативні. Патол. форма Б. п. – поєднання названих видів бар’єрів. Б. п. виконують такі функції: позитивну (відсіюють інформацію, що надходить до особистості, оберігаючи її від небажаних зовн. впливів; захищають від псих. перевантаження, забезпечують псих. комфорт); негативну (знижують інтелектуал.-емоц. та соц. активність особистості, гальмують прояви творчого потенціалу, орієнтують лише на досягнутий рівень знань, умінь та навичок, обмежують взаємодію з людьми). Подолання Б. п. можливе за умов активної пізнавал.-оцінювал., комунікат. та практ. діяльності особистості, усвідомлення нею необхідності та значущості розв’язання конкрет. проблем, посилення здатності до соц. адаптації та взаємодії з людьми; формування умінь та навичок саморегуляції, різноманітні форми заохочення.

В. Ф. Маценко

Стаття оновлена: 2003