Барзиловський Яків Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барзиловський Яків Миколайович

БАРЗИЛО́ВСЬКИЙ Яків Миколайович (25. 09 (07. 10). 1845, с. Високе Борзнян. пов. Черніг. губ. – 12. 12. 1928, Київ) – хімік. Д-р хімії (1896), ординар. проф. (1873), засл. проф. (1907). Дійс. статський радник (1905). Закін. Черніг. г-зію (1865), природн. відділ. фіз.-мат. ф-ту С.-Петербур. ун-ту (1870). Вчителював. Від 1872 – лаборант, від 1880 – приват-доц., від 1882 – доц. каф. хімії Ун-ту св. Володимира у Києві. 1886 переїхав до С.-Петербурга, де працював у Департаменті землеробства та сільс. пром-сті, викладав хімію в 1-му Павлов. військ. уч-щі. Одночасно 1886– 89 – приват-доц. С.-Петербур. ун-ту. Від 1891 – в. о. екстраординар. проф. каф. хімії Ун-ту св. Володимира. Одночасно 1893–95 читав лекції з аналіт. хімії, а також історію хімії на жін. курсах у Києві. Від 1904 – на пенсії. Чл. Рос. хім. т-ва (1873), Київ. т-ва природознавців. Вивчав історію хімії. Досліджував азотисті орган. сполуки. Експериментально довів, що не існує реакції між альдегідним киснем та воднем азобензолу, дія альдегід. групи спрямована винятково на азотні атоми азобензолу. Вивчав склад деяких кавказ. мінерал. джерел.

Пр.: О продуктах окисления паратолуидина // Журн. Рус. хим. об-ва. 1873. Т. 5; Анализ воды Эссентукского источника № 17 // Зап. Киев. об-ва естествоиспытателей. 1878. Т. 5; Анализ воды Товьевского и Александро-Ермоловского серных источников в Пятигорске // Там само. 1881. Т. 6; Гипотеза о единстве материи и экспериментальная ее проверка // Университет. изв. К., 1882. № 9.

В. А. Короткий

Стаття оновлена: 2003