.jpg)
КОЛЕ́СНИК Микола (справж. – Колесников Микола Петрович; 06. 10. 1922, с. Фрунзе, нині Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. – 06. 02. 1999, Житомир) – прозаїк. Чл. НСПУ (1964). Учителював 1940–42. Учасник 2-ї світ. війни. Після тяжкого поранення лишився на окупов. тер., згодом був репресов. і 10 р. поневірявся у сибір. таборах (Кемеров. обл., РФ). 1963 реабіліт. Закін. Харків. мед. ін-т (1962). Працював лікарем-невропатологом у м. Красноград (Харків. обл.), від 1966 – у Житомирі. Друкувався від 1955. Гол. тематика творчості – 2-а світ. війна, праця лікарів. Посмертно вийшов його автобіогр. роман «У тенетах» (Ж., 2004). Окремі твори К. перекладено рос., молд., чувас. мовами.
Тв.: Коли розвіється туман: Оповідання. 1962; На перегоні: Оповідання. 1963; Світ клином: Оповідання. 1966; До своїх: Оповідання. 1967; Нас розділяла ріка: Повість. 1972; Однолюби: Роман. 1975; Голуба заметіль: Повість. 1977; Над Луганню: Роман. 1981; Стежки в неспокій: Роман. 1982; Діти Асклепія: Роман. 1984; Квартиранти: Роман. 1988 (усі – Київ).
Літ.: Білоус П. Життєві дороги героїв // Рад. Житомирщина. 1983, 29 трав.; Опанасюк О. Труди і дні наші // ЛУ. 1986, 7 серп.; Скорский Н. Истоки всенародного подвига // Радуга. 1989. № 5.
П. В. Білоус
Статтю оновлено: 2014