КОЛЕ́СНИК Микола (справж. – Колесников Микола Петрович; 06. 10. 1922, с. Фрунзе, нині Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. – 06. 02. 1999, Житомир) – прозаїк. Чл. НСПУ (1964). Учителював 1940–42. Учас­ник 2-ї світ. вій­ни. Після тяж­­кого поранення лишився на оку­пов. тер., згодом був репресов. і 10 р. поневірявся у сибір. табо­рах (Кемеров. обл., РФ). 1963 реабіліт. Закін. Харків. мед. ін-т (1962). Працював лікарем-нев­ро­патологом у м. Красноград (Хар­ків. обл.), від 1966 – у Житомирі. Друкувався від 1955. Гол. тематика творчості – 2-а світ. війна, праця лікарів. Посмертно вийшов його автобіогр. роман «У тенетах» (Ж., 2004). Окремі тво­ри К. перекладено рос., молд., чувас. мовами.

Тв.: Коли розвіється туман: Оповідання. 1962; На перегоні: Оповідання. 1963; Світ клином: Оповідання. 1966; До своїх: Оповідання. 1967; Нас розділяла ріка: Повість. 1972; Однолюби: Ро­ман. 1975; Голуба заметіль: Повість. 1977; Над Луганню: Роман. 1981; Стеж­ки в неспокій: Роман. 1982; Діти Аскле­пія: Роман. 1984; Квартиранти: Роман. 1988 (усі – Київ).

Літ.: Білоус П. Життєві дороги героїв // Рад. Житомирщина. 1983, 29 трав.; Опанасюк О. Труди і дні наші // ЛУ. 1986, 7 серп.; Скорский Н. Истоки все­народного подвига // Радуга. 1989. № 5.

П. В. Білоус