Барикін Володимир Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барикін Володимир Олександрович

БАРИ́КІН Володимир Олександрович (Барыкин Владимир Александрович; 02(14). 11. 1879, с. Петрушково Орлов. губ., Росія – 1942, Москва) – російський мікробіолог. Д-р медицини (1906), проф. (1915). Закін. Казан. ун-т (1900). Працював лікарем; від 1905 – зав. Старо-Харбінською бактеріолог. лаб.; 1908–15 – асист., приват-доц. каф. мікробіології Казан. ун-ту; 1915–22 – проф. каф. мікробіології Ростов. ун-ту; 1921–31 – засн. і дир. Мікробіол. ін-ту в Москві; 1931–32 – наук. кер. Київ. сан.-бактеріолог. ін-ту і зав. каф. мікробіології Київ. мед. ін-ту; від 1933 – наук. кер. Центр. ін-ту епідеміології й мікробіології в Москві. З ім’ям Б. пов’язаний розвиток низки галузей мікробіології, зокрема імунології. У Києві Б. організував мікробіол. відділ у структурі Сан.-бактеріолог. ін-ту. Програма його діяльності передбачала вивчення загальнотеор., фундам. питань мікробіології. Під його кер-вом відділ розгорнув роботу з вивчення імунітету при висипному тифі, виходячи з концепції його рикетсіозної природи. Вивчалася антигенна структура менінгококів у зв’язку зі спалахом епідемії цереброспінального менінгіту. Серед учнів і продовжувачів справи Б. в Україні був С. Дяченко.

Пр.: Паратифозные заболевания в Маньчжурии. С.-Петербург, 1906; Чума. Казань, 1911; К характеристике заразной желтухи // ВД. 1921. № 16–20 (співавт.); Сыпной тиф. Ленинград; Москва, 1932 (співавт.); Проблема иммунологической специфичности // Проблемы теор. и практ. медицины. Сб. тр. Москва, 1936.

Літ.: Дяченко С. С. Владимир Александрович Барыкин (К столетию со дня рожд.) // МКЖ. 1980. Т. 42, № 2.

В. П. Широбоков

Стаття оновлена: 2003