Барит

Визначення і загальна характеристика

БАРИ́Т (від грец. βαρὐς — важкий) — мінерал класу сульфатів. Ін. назви: бароселеніт, вольніт, мительлевіт, тунгшпат, шпати болонський, гребінчастий, важкий, жердинистий, еренштейн. Ba[SO₄]. Сингонія ромбічна. Колір: без­барвний, водяно­про­зорий, домішки дають жовтий, коричневий, темно-сірий, чорний, синюватий, рожевий, зеленкуватий. Блиск від скляного до перламутрового. Колір риски білий. Твердість 3–3,5. Крихкий. Про­зорий до напів­про­зорого. Щільність 4,3–4,7. Кри­стали сплюснуті, утворюють паралел. та зірчасті зростки, друзи, щільні, різнозернисті, віялоподібні, пластинчасті, листуваті агрегати, сферичні конкреції, рідше землисті маси, натічні коломорф. та зонал.-концентрич. форми та вкрапленості. Під паял. трубкою роз­тріскується й плавиться тільки на краях тонких осколків, забарвлюючи полумʼя у жовтий колір. У HCl не роз­чиняється. Зу­стрічається в різних за віком вулкано-плутоніч. утворе­н­нях (Мужієв. родовище золота й поліметалів на Закарпат­ті, Микитів. родовище кіноварі в Донбасі). Широко використовується в бурових роз­чинах, у хім. промисловості — для виготовле­н­ня солей і препаратів, у шкір. виробництві, для виготовле­н­ня фотопаперу, в керам., скляній та цукр. промисловості, в лако-фарб. виробництві; гол. частина штукатурки для стін рентґенів. лабораторії.

А. Я. Радзивілл

Завантажити статтю