Баричний градієнт

Визначення і загальна характеристика

БАРИ́ЧНИЙ ГРАДІЄ́НТ — величина, що характеризує зміни атмо­сферного тиску на одиницю від­далі. Виділяють Б. г.: горизонтальний, вертикальний та баричний ступінь. Горизонтал. Б. г.– вектор, спрямований по нормалі до ізобари в бік низького тиску, за величиною дорівнює зміні тиску на одиницю від­далі. За одиницю від­далі прийнято довжину 1° меридіана (111 км) або від­даль у 100 км. У випадку паралел. ізобар напрям Б. г. у кожній точці між ізобарами збігається з напрямом заг. перпендикуляра до ізобар. Якщо ізобари криволінійні, напрям Б. г. у кожній точці збігається з напрямом перпендикуляра до ізобари, яка проходить через дану точку. Збільше­н­ня Б. г. спричинює посиле­н­ня вітру. На території України це зумовлене проходже­н­ням пд. циклонів, коли Б. г. зро­стає до 5 гПа/1° меридіана. Вертикал. Б. г. — зміна атм. тиску при пере­міщен­ні на одиницю висоти; вимірюється в гПа/100 м. Зміна вертикал. Б. г. залежить від атм. тиску, а також від температури повітря. Мінливість тиску з висотою більша, порівняно зі зниже­н­ням температури, тому найбільші вертикал. градієнти тиску спо­стерігаються у приземному шарі атмо­сфери. Барич. ступінь — висота, на яку потрібно під­нятися чи опуститися від поч. рівня, щоб тиск знизився чи під­вищився на 1 гПа. Барич. ступінь залежить від тиску, який з висотою збільшується, й температури, значе­н­ня якої в теплому повітрі вищі, ніж у холодному.

П. І. Кобзистий

Завантажити статтю