Бариш-Тищенко Ірина Андріївна

Визначення і загальна характеристика

БА́РИШ-ТИ́ЩЕНКО Ірина Андріївна (22. 09. 1942, м. Новосибірськ, РФ) — мистецтво­знавець. Член НСХУ (1999). Дружина О. Гущина. Закін. Київський художній ін­ститут (1968; викл. П. Білецький, Л. Міляєва, Ю. Асєєв, Л. Владич). Працювала 1967– 69 у Худож. фонді УРСР, брала участь у виявлен­ні осередків традиц. нар. мистецтва в регіонах України; 1969–73 — зав. творчими секціями Київ. організації СХУ. Досліджувала про­блеми роз­витку дизайну та сучас. технологій виробів худож. скла й кераміки, входила до складу Респ. худож. ради (скло, кераміка) Міністерства промисловості буд. матеріалів УРСР (1973–76). Здійснювала наук.-метод. роботу зі створе­н­ня нових та вдосконале­н­ня існуючих екс­позицій музеїв України худож. профілю в складі наук.-метод. від­ділів НМІ (1981–86) та НХМ (1986–91). У 1991–99 — зав. сектору екс­позиц.-ви­ставк. роботи Музею видат. діячів укр. культури. Рецензент альбому «Київський музей Російського мистецтва» (К., 1979–89), автор статей про роз­виток окремих галузей образотвор. та декор. мистецтва, опубл. у ж. «Образотворче мистецтво», зокрема «20 років Українського “Агітплаката”» (1981, № 3), «Ювелірне мистецтво — здобутки і тенденції» (1982, № 3), «Петриківський роз­пис. Про­блеми роз­витку» (1986, № 3), «Народне мистецтво в музеях Республіки» (1990, № 2), «Київські художники — знамен­ній даті» (1990, № 3).

В. М. Прядко

Завантажити статтю