Барладяну-Бирладник Василь Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барладяну-Бирладник Василь Володимирович

БАРЛАДЯ́НУ-БИРЛА́ДНИК Василь Володимирович (23. 08. 1942, с. Шибка Григоріопол. р-ну, Молдова – 03. 12. 2010, Одеса) – поет, мистецтвознавець, публіцист, учасник опозиційного руху. Чл. НСПУ (1994). Закін. Одес. школу військ. кореспондентів (1964), ф-т рос. філології Одес. ун-ту (1970), де до 1974 завідував кабінетом мистецтвознавства, викладав історію зарубіж. літ-ри, укр. та світ. мист-ва, а в Ін-ті інж. мор. флоту – етику й естетику. 1968 стажувався у Праз. нац. галереї, 1971 – у Бухарест. та 1972 – у Софій. ун-тах. В опозиц. русі – від 1972: статті – під псевд. Ян Друбала, Володимир Костів – з нац. проблем у СРСР, щодо права народів на самовизначення, про антигуманність рад. режиму. Поширював самвидав. 28 січня 1974 – перший допит у КДБ, 11 березня 1974 виключений з КПРС. 5 травня 1974 Б.-Б. звільн. з Ун-ту. 1974– 77 вів таєм. семінар з історії та культури України. Від 1976 під влас. прізвищем публікувався за кордоном, статті передавала радіостанція «Свобода». Налагодив контакти з Укр. Гельсин. групою (особисто з М. Руденком, О. Мешко, О. Бердником, Н. Строкатою), із моск. дисидентами (зокрема з Л. Алексєєвою). Заарешт. 2 березня 1977. Вироком Одес. обл. суду 29 червня 1977 ув’язнений на 3 р. таборів заг. режиму, покарання відбував у Рівнен. обл. За три дні до закінчення терміну 29 лютого 1980 заарешт. у таборі та 13 серпня 1980 засудж. Рівнен. обл. судом ще на 3 р. позбавлення волі. Перебував у таборах Донец. обл. Звільн. 28 лютого 1983. Працював в Одесі електромонтером. Відновив опозиц. діяльність. 1987–90 співпрацював з радіо «Свобода». Від вересня 1987 – чл. редколегії та автор позацензур. ж. «Український вісник». Співзасн. Укр. асоц. незалеж. творчої інтелігенції (7 грудня 1987) та чл. редколегії її самвидав. ж. «Кафедра» (від січня 1988). Від 1987 – чл. Укр. Гельсин. групи. Співзасн. Укр. Гельсин. спілки (7 липня 1988) та чл. її Виконав. ком-ту. Гол. ред. ж. «Українські перспективи» (Кишинів, 1993). 1990 виступав із лекціями в Канаді. 1992 – реабіліт. за обома присудами. Працював доц. в Одес. ун-ті. Автор зб. поезій, оповідань, істор. розвідок та публіцист. творів, виданих за кордоном (зокрема збірок есе «Ще раз про неволю» та «Біля воріт держави», обидві – Торонто, 1990) і в Україні.

Літ.: Суд у справі Василя Барладяну 27–29 червня 1977 р. // Укр. правозахисний рух: Док. й мат. Укр. громадської групи сприяння виконанню Гельсинських угод. Торонто; Балтімор, 1978; Очима серця: Ув’язнена лірика. Х., 1993; Тернопілля’97. Регіональний річник. Т., 1997. Кн. 3.

ДА: Архів Упр. СБУ в Одес. обл. Спр. 16 260-П. Т. 4. Арк. 261–272; Анкета репресованого (Барладяну-Бирладника В. В.) // Арх. Ін-ту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2016