Барнаул

БАРНАУ́Л — місто в Російській Федерації, адміністративний, промисловий, торгівельний, культурний, освітній центр Алтайського краю. Важливий транс­порт. вузол (Пів­ден­но-, Середньо- та Турке­стано-Сибірські залізничні магістралі, річк. порт), одне з найбільших міст Зх. Сибіру. Площа 320 км², насел. 654,7 тис. осіб, з них українців — бл. 2,4 % (2001). Знаходиться на лівому березі р. Об, на рівнин­ній частині Алтай. краю, у природній зоні Пере­далтайського лісо­степу. Гірничозавод. селище, засн. у 1730 рос. промисловцем О. Демидовим при мідноливарному заводі. Від 1771 — місто, від 1796 мав статус гірничого міста. 1747–1917 — центр Алтай. округу (особиста власність царів), від 1937 — центр Алтай. краю. Українці селилися у Б. пере­важно у 2-й пол. — на­прикінці 19 ст. з початком масової колонізації укр. пере­селенцями цілин­них земель Алтай. краю (нині осн. с.-г. ра­йону Сибіру), були задіяні у металург., оброб., соледобув., харч. та ін. галузях промисловості міста. У 20 ст. вихідці з України брали участь в організації низки пром. під­приємств Б., роз­витку аграр. сектора, зокрема садівництва і землеробства, працювали на еваку­йованих з України під час 2-ї світової війни під­приємствах, очолювали рай. і міські адміністрації. Б. — найбільший пром. центр Алтай. краю: велике машинобудува­н­ня й металооб­робка (електричне, транс­порт­не, гірниче, металург., хім. устаткува­н­ня, вер­стати, с.-г. машини, двигуни, обладна­н­ня для радіотехніки та електроніки), ремонт вагонів, пароплавів, хім. (гумоасбестовий комбінат), легка (бавовняні тканини, трикотаж, штучне волокно, вироби зі шкіри, хутра), харчова пром-сть (мʼясна, молочна, маслобійна, сиро- і пивоварі­н­ня), виробництво буд. матеріалів (комбінати залізобетон. виробів, великопанел. домобудува­н­ня), заготовле­н­ня лісу, виробництво меблів тощо. У Б. є музеї: Алтай. крає­знавчий (засн. 1827, один із перших у Росії місц. крає­знав. музеїв), де у значному обсязі пред­ставлені також і предмети укр. прикладного мистецтва та етно­графії 19–20 ст. пере­селенців з України (в екс­позиції ідентифікуються як «пд.-російські»); Худож. музей Алтай. краю; Алтай. кра­йовий музей образотвор. і приклад. мистецтв; історії, літ-ри і мистецтва Алтаю; Військ. слави Алтаю; Ви­ставк. зал СХ Алтаю; театри: Алтай. держ. театр ім. В. Шукшина, муз. комедії, для дітей та юнацтва, ляльк.; Держ. філармонія Алтаю; навч. заклади: університет, тех., пед., мед., с.-г. університети; наук. заклади: ВАТ «Алтай. НДІ технології машинобудува­н­ня», Алтай. НДІ землеробства і селекції с.-г. культур, Ін­ститут водних і екологічних про­блем Сибір. від­діл. РАН; 12 палаців і Будинків культури, телецентр тощо. На поч. 90-х рр. 20 ст. у Б. діяло Товариство укр. культури, яке провело низку літ.-мист. вечорів. У 1992 студія Кра­йового телебаче­н­ня під­готувала спец. телепередачу, створила докум. фільм про українців Алтай. краю, який демонструвався також на телеекранах України, на Всесвіт. форумі українців у Києві.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю