Кохаль Наталія Володимирівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кохаль Наталія Володимирівна


Кохаль Наталія Володимирівна

КО́ХАЛЬ Наталія Володимирівна (30. 11. 1967, Київ) – графік, живописець. Дочка В. Кохаля та О. Сльоти, онука Г. Зорі та П. Сльоти. Чл. НСХУ (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1986; викл. Г. Галинська, В. Чебаник). Спів­працювала з київ. вид-вами «Веселка», «Соняшник», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Марка України», «Новий друк», ж. «Малятко» і «Барвінок». На твор. роботі. Учасниця міських, всеукр., міжнар. мист. виставок від 1989. Персон. – у Києві (1998, 2000, двічі – 2007). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка (техніки – акварель, гуаш), живопис. Для творчості К. у стилі пост­модер­нізму характерні яскравий декор, оригін. сюжети, алегоричність. Окремі роботи зберігаються у Київ. музеї рос. мист-ва, Хмельн. ХМ.

Тв.: графіка – «Осінь у саду насолод» (1991), «Жінка» (1995), «Натюрморт» (1999); серії – «Плин часу» (1992), «Пори року» (2002–07), «Фауна» (2007); іл. до кн. – «Залізний вовк» (К., 1992); живопис – «Хліб» (2010).

Літ.: Сухоліт Н. Кришталева прозорість надії Наталії Кохаль // 24 карати. 2000–01. № 1(7); Кохаль Наталія. Акварель, гуаш: Каталог. К., 2007.

Статтю оновлено: 2014