Барсегян Олександр Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барсегян Олександр Сергійович

БАРСЕГЯ́Н Олександр Сергійович (10. 01. 1929, м. Батумі, Аджарія, Грузія – 07. 09. 2011, Харків) – режисер. Чл.-кор. АМУ (2009). Нар. арт. УРСР (1978). Засл. діяч мист-в УРСР (1969). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2004). Закін. Харків. театр. ін-т (1953; викл. Л. Дубовик). Працював реж. Дніпродзержин. пересув. театру (1953–56), гол. реж. Львів. (1956–62) та Київ. (1962–70) ТЮГів, у Київ. театрі оперети (1970–75), гол. реж. Харків. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна (від 1975); за сумісн. зав. каф. (від 1976), проф. каф. режисури (від 1989) Харків. ін-ту мист-в. Майстер яскравого сценіч. малюнка, глибокого тлумачення класич. творів. Роботам притаманні громад. пафос і ліричність.

Вистави: «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1954), «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1964), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (1965), «Відкриття» Ю. Щербака (1975), «Темп» М. Погодіна (1976), «Вишневий сад» А. Чехова (1979), «Зоря і смерть Пабло Неруди» І. Драча (1986), «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1988), «Поминальна молитва» Г. Горіна (1990), «Остання жертва» О. Островського (1995), «Леді Макбет Мценського повіту» за М. Лєсковим, «Віндзорські витівниці» В. Шекспіра (обидві – 2000), «Трактирниця» К. Ґольдоні (2001).

Г. Я. Ботунова

Стаття оновлена: 2016