Барсов Єлпідіфор Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барсов Єлпідіфор Васильович

БА́РСОВ Єлпідіфор Васильович (Барсов Елпидифор Васильевич; 01(13). 11. 1836, с. Логіново, нині Вологод. обл., РФ – 02(15). 04. 1917, Москва) – російський фольклорист, етнограф, історик літератури, колекціонер. Дійс. стат. радник (1885). Закін. С.-Петербур. духовну академію (1861). Викладав логіку і психологію в Олонецькій духов. семінарії у Петрозаводську. 1870 переїхав до Москви, працював пом. зав. відділу давніх рукописів і стародруків Румянцев. музею, від 1883 – хранителем, згодом – бібліотекарем Дашков. етногр. музею. 1881–1907 – секр. Моск. т-ва історії старожитностей російських, ред. його «Чтений...». Подорожуючи Олонец. губ. 1867, зустрівся з видатною олонец. «голосильницею» І. Федосовою, від якої протягом трьох років записав сотні голосінь, які згодом видав у 3-х томах під назвою «Причитания Северного края» (Москва, 1872–86). Книга стала видат. подією в історії рос. фольклористики й етнографії, була відзначена золотою медаллю Рос. геогр. т-ва, двічі удостоєна Уваров. премії С.-Петербур. АН. Цікавився питаннями укр. етнографії та фольклору, зокрема співвідношенням рос. билин та укр. дум. Цінною працею Б. є його монографія «“Слово о полку Игореве” как художественный памятник Киевской дружинной Руси» (Москва, 1887–89, т. 1–3), присвяч. гол. чином спростуванню сумнівів у давності «Слова...», виявленню його зв’язків із нар. творчістю й давньоруським письменством. Б. зібрав велику колекцію літописів, давніх актів, рукописів, стародруків, предметів нар. побуту, археол. пам’яток, портретів. До зібр. рукописів увійшли писар. книги, архіви помор. монастирів, збірники з історії та географії, списки билин, лікувальники, особисті архіви. Унікальними з-поміж них були «Руководство по сельскому хозяйству» («Надзиратель», 16 ст.), «Богатырское слово» (17 ст.), чотири списки билини про Іллю Муромця (17 ст.). На той час це була найбільша колекція в Росії. Окремі рукописи Б. пересилав для вивчення фахівцям у Київ, Казань, за кордон. 1878 частину зібр. Б. пожертвував на орг-цію музею в Череповці та в Музей старожитностей Моск. археол. т-ва. Зібр. рукописів і стародруків передав 1914 Імператор. рос. істор. музеєві за 55 тис. крб. Частину рукописів подарував Київ. Духов. академії.

Літ.: Описание книг и рукописей, пожертвованных в Киевскую Духовную академию Е. В. Барсовым // Тр. Киев. Духов. академии. К., 1868. Т. 2; Малицкий Г. Л., Щепкин В. Н. Рукописи Е. В. Барсова. Москва, 1915; Алексеева О. Б. Барсов Елпидифор Васильевич // Русские писатели 1800– 1917: Биогр. слов. Москва, 1989; Барсов Елпидифор Васильевич // Коллекционеры старой Москвы. Москва, 1997.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2003