Барська Маргарита Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Барська  Маргарита Олександрівна

БА́РСЬКА Маргарита Олександрівна (18. 12. 1901, Баку – 19. 12. 1937, Москва; за ін. даними 19. 06. 1903 – весна 1937) – актриса, кінорежисер, сценарист. Дружина П. Чардиніна. Закін. Азерб. драм. студію (1922). Твор. шлях розпочала у мандрів. театрі «Червоний факел», виконувала переважно дит. ролі. 1923–29 – актриса Одес. драм. театру, згодом Одес. кінофабрики Всеукр. фотокіноуправління. Грала епізод. ролі у фільмах німого кіно та перших звукових фільмах. На її пропозицію 1925, коли знімався двосерій. фільм «Тарас Шевченко», створ. спец. варіант цього фільму для дітей. Від 1929 Б. – організатор і кер. Моск. ф-ки дит. фільмів. В Асоц. працівників рев. кінематографії організувала й очолила першу в історії рад. кіно секцію дит. кіно. 1930 дебютувала в режисурі дит. навч. фільмом «Хто важливіший – що потрібніше» (кіностудія «Східкіно»). Написала сценарій і зняла перший звук. дит. фільм «Порвані черевики» (1933), що розповідає про життя дітей нім. робітників напередодні приходу до влади фашизму (консультант фільму – К. Радек, згодом арешт. як ворог народу, що зіграло свою роль у майбутньому Б.). Фільм високо оцінили Р. Роллан і М. Горький. Б. була переконана, що кожна дитина талановита, потрібно лише вміти показати це на екрані. Її творчість стимулювала інтерес дит. письменників до кінематографу (пізніше дит. фільм став одним із осн. прийомів ідеол. і морал. виховання в СРСР). 1936 Б. заборонено завершити зйомки х/ф «Батько та син», де вперше у рад. кіно порушено проблему дит. виховання в сім’ї та школі. Дія фільму розгортається у моск. провулках, бідняцьких р-нах, що суперечило негласній настанові показувати лише яскраве й безтурботне життя столиці. Усе це, а також арешт К. Радека, спричинило до заборони Б. займатися кінематографом, як наслідок – відчай і самогубство.

Ролі: у кіно – мати Маквали (к/ф «Вигнанець», 1922, реж. В. Барський), Дарина (к/ф «Бабина Балка», реж. С. Митрич), Хлопчик-чистильник (к/ф «Генерал з того світу»), Баба (к/ф «Сіль» за однойм. оповіданням І. Бабеля; усі – 1925), Ягелла (к/ф «Тарас Трясило», 1927; усі – реж. П. Чардинін), Дівчина (к/ф «Ягідка кохання», 1926, реж. О. Довженко).

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2003