КОЛЕ́СНИК Павло Семенович (02(15). 01. 1904, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. – 14. 09. 1976, Київ) – співак (бас). Засл. арт. УРСР (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Хар­ків. робітн. консерваторію (1936; кл. Л. Новського). Працював со­ліс­том Харків. театру муз. ко­ме­дії (1933–36), Полтав. театру муз. драми (1936–46, з перервою) та філармонії (1946–51), Держ. ка­пели бандуристів УРСР (Київ, 1951–61). Гастролі в Бельгії, Німеччині, Югославії, Угорщині. Наспівав на грамплатівку твори М. Вериківського – «Гримить» на сл. І. Франка та пісню Кобзаря з «Гайдамаків» Т. Шевченка. У ре­пер­туарі – укр. нар. пісні, зокре­ма жартівливі, провідні партії у клас. операх укр. та рос. композиторів.

Партії: Виборний («Наталка Пол­тав­ка» М. Лисенка), Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Батько («Катерина» М. Аркаса), Чере­вик («Сорочинський ярмарок» М. Му­­соргського).

Літ.: Шевченко О. Через ту бандуру // Дніпро. 1962. № 7; Українські жартівливі пісні: З репертуару П. Колесника. К., 1972; Міньківський О. Життя з піснею // КіЖ. 1976, 14 листоп.; Його ж. Са­мобутній співак // Там само. 1979, 14 січ.

Я. О. Чорногуз