Басараб Ольга - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Басараб Ольга

БАСАРА́Б Ольга (Левицька; 24. 07. 1889, с. Підгороддя, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 02. 1924, Львів) – громадсько-культурна діячка. Навч. у нім. нар. школі у Вайсваллері (Сілезія) при Ін-ті для укр. дівчат, закін. ліцей у Перемишлі (1909), однорічні торг. курси у Відні. Познайомилася з Д. Донцовим, О. Грицаем. Працювала в Бориславі (1910–11), в Укр. банку у Львові. Під час 1-ї світ. війни разом з чоловіком була на італ. фронті, згодом повернулася до Відня. Вела доброчинну й освітню діяльність у ком-тах допомоги пораненим та цивіл. населенню. Організовувала укр. військ. зʼєднання з вояків демобілізов. австрій. армії. Чл. упр. філії Союзу українок у Львові (1924), засн. перших дівочих дружин «Пласту». Була чл. першої жін. чоти УСС. За часів УНР – секр. укр. посольства у Фінляндії. Відвідала Швецію, Норвегію, встановила контакти з художником Майданюком, цікавилася скандинав. літ-рами. 1918 повернулася до Відня, працювала службовцем в уряді Є. Петрушевича, чл. УВО. 1923 повернулася до Галичини, де розгорнула підпіл. діяльність. 9 лютого 1924 заарешт. польс. поліцією за належність до УВО, замучена в тюрмі. Смерть Б., самопосвята ідеалам нац. відродження вплинули на патріот. виховання молоді. Б. присвяч. твори О. Грицая, В. Янева, Л. Храпливої, О. Лятуринської та ін. На могилі Б. встановлено памʼятник. Багато жін. укр. орг-цій і т-в на еміграції обрали її за свою патронку. Першими це зробили відділи Орг-ції українок Канади.

Літ.: Луговий О. Визначне жіноцтво України: Істор. життєписи у 4-х частинах. Торонто, 1942; На службі рідного народу: Ювілей. зб. Орг-ції українок Канади ім. Ольги Басараб у 25-річчя від заснування (1930–1955). Вінніпеґ, 1955; Незабутня Ольга Басараб. Вибране. Вінніпег, 1976; Боднарук І. На вівтар волі // УС. 1999, 5 черв.

Ф. П. Погребенник, О. П. Стасюк

Стаття оновлена: 2003