Басарія Етері Федорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Басарія Етері Федорівна

БАСА́РІЯ Етері Федорівна (03.06.1949, с. Кутол, нині Абхазія, Грузія) – прозаїк. Чл. НСПУ (1979). Премія ім. В. Короленка (1999). Закін. Моск. ун-т (1972) та Літ. ін-т у Москві (1973). Працювала у ред. ж. «Кибернетика» (Київ, 1973–74), спец. кор. г. «Труд» (1989–99); ред. ж. «Доктор» (2000–02). Від 2002 – зав. відділу культури г. «Правда України». Більшість творів Б. присвячена людям Абхазії, складним долям старших поколінь. Характери її героїв живі, динамічні. Пише рос. та абхаз. мовами. Окремі твори Б. переклали В. Положій і А. Таран.

Тв.: Птицам – небо. Сухуми, 1975; На нашей стороне. К., 1977; Великан и Дельфин. Сухуми, 1979; Первые километры. Москва, 1980; Такая жаркая земля. Сухуми, 1980; Реджеб и его родичи. К., 1982; Взгляд поверх ворот, выходящих на луг. К., 1985; И говорили они до утра. Москва, 1986; Дыдын и Мыдын. К., 1988; Щадящий режим. К., 1988; На перекрестке. К., 1989; Нар. Сухуми, 1990.

Г. М. Штонь

Стаття оновлена: 2003