Басистюк Ольга Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Басистюк Ольга Іванівна

БАСИСТЮ́К Ольга Іванівна (19. 08. 1950, с. Поляни Волочис. р-ну Хмельн. обл.) – співачка (ліричне сопрано). Нар. арт. УРСР (1985). Герой України (2010). Держ. премія УРСР ім. Т. Шевченка (1987). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (1995). Ґран-Прі та Золота медаль ім. Е. Віла Лобоса 7-го Міжнар. конкурсу вокалістів у Ріо-де-Жанейро (1975). Золоті медалі ім. К. Попової на Міжнар. конкурсі вокалістів у м. Плевен (Болгарія, 1-а премія, 1975), Міжнар. конкурсі грамзапису в Братиславі, який організувала ЮНЕСКО (1978). Медаль ЮНЕСКО за видатні творчі заслуги (1987), нагорода Міжнар. фундації д-ра М. Демʼянова (1992). Закін. Львів. консерваторію (1974; кл. Л. Жилкіноі). У1975–81 – солістка Львів. філармонії, від 1981 – Будинку камер. та орган. музики України (Київ). У репертуарі – твори світ. класики, 15 сольних програм. Виступає з симф. та камер. оркестрами, піаністами й органістами. Б. – одна з провід. представниць камер. академ. вокалу України. Володіє прозорим, світлого тембру лірич. сопрано. Спів вирізняється чистотою, вдумливістю, чітким фразуванням і тонкими нюансами. Має широкий діапазон виконання: від класиків-романтиків, імпресіоністів, веристів до інтерпретацій нац. фольклору.

Літ: Мельник О. Серце і голос... // Музика. 1984. № 2; Великанова О. Ольга Басистюк // Муз. жизнь. 1987. № 16; Гриник-Сутанівська В. Багато сказати без слів (інтервʼю) // УК. 1993. № 7.

О. О. Великанова

Стаття оновлена: 2016