КОЛИНДЯ́НИ — село Чортківського ра­йону Тернопільської області. Знаходиться на правому березі р. Нічлава (притока Дністра), за 18 км від райцентру та за 3 км від залізничної станції Озеряни. Площа 12 км2. Населе­н­ня 1759 осіб (2001), пере­важно українці. По­близу села збереглися 2 давньоруських городища — «Вали великі» та «Вали малі». Ві­доме від 1444 під на­звою Райгород. У 15 ст. шляхтичі Стаменські спорудили тут замок (1840 пере­будовано на палац). Жителі брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. 1672–83 — під владою Туреч­чини. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1786 частина К. — Райгород — ще значилася як містечко. На­прикінці 18 ст. він втратив міський статус, від­тоді належить до К. 1919–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. До кінця 1930-х рр. діяли осередки українських товариств «Просвіта», «Сільське господар», «Рідна школа». Від липня 1941 до березня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. До середини 1950-х рр. по­близу К. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. На фронтах 2-ї світової війни воювало 287 жителів, з них 53 загинуло. На початку 1970-х рр. був 561 двір, мешкало 1917 осіб. Донедавна працював концентратнодріжджовий комбінат. Нині промисловість села пред­ставлена під­приємствами «Тех­продпо­стач» (харчові концентрати) та «Юліта» (спеції). Діють загальноосвітня школа, дитячий до­шкільний заклад; клуб, бібліотека; амбулаторія. Релігійні громади: УПЦ КП, УГКЦ. Памʼятка архітектури — церква св. Миколая (1888). Споруджено 2 каплички на честь Незалежності України, встановлено памʼятники воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, та мученику за віру Й. Білану, памʼятний хрест на честь скасува­н­ня панщини, насипано символічну могилу УСС. Серед видатних уродженців — майстер художнього різьбле­н­ня на дереві Д. Білинський.