БАТИ́ЦЬКИЙ Павло Федорович (14(27). 06. 1910, Харків — 17. 02. 1984, Москва) — військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1968), Герой Радянського Союзу (1965). Державні нагороди СРСР. В армії від 1927. Закін. у Москві Військ. академію ім. М. Фрунзе (1938), Військ. академію Ген­штабу (1948). Під час. 2-ї світової війни — нач. штабу дивізії, командир стрілец. дивізії та стрілец. корпусу, брав участь у визволен­ні України, Молдови, Білорусі. Керував військами під час форсува­н­ня Дні­пра в р-ні Канева, визволе­н­ня Черкас, в оточен­ні й ліквідації Корсунь-Шевченків. угрупова­н­ня ворога (січень–лютий 1944). У складі військ 2-го Укр. фронту серед перших ви­йшов на кордон із Румунією й форсував р. Прут, потім визволяв Бобруйськ, Барановичі, Брест. Б. від­значився також у боях за визволе­н­ня Польщі, Праги, під час ліквідації нім.-фашист. сил у Сх. Прус­сії, штурму Берліна. Від 1954 — командувач військами Моск. округу ППО, від 1965 — 1-й заст. нач. Ген­штабу ЗС СРСР, 1966–78 — головнокомандувач військами ППО СРСР, заст. головнокомандувача Обʼ­єд­наними ЗС держав-учасниць Варшав. договору, заст. міністра оборони СРСР. Від 1978 — в Групі ген. ін­спекторів МО СРСР. Депутат ВР СРСР 6–9-го скликань.