Батіг Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Батіг Микола Іванович

БАТІ́Г Микола Іванович (26. 11. 1922, с. Кугаїв, нині Пустомитів. р-ну Львів, обл.) – графік, мистецтвознавець. Батько Р. Батога. Чл. НСХУ (1944). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2006). Закін. Львів. худож.-пром. школу (1944; викл. М. Бутович, В. Баляс, С. Ґебус-Баранецька) та філол. ф-т Львів. ун-ту (1958). У 1945–47 – екскурсовод, 1950 – н.с., 1951–67 – зав. відділу давнього мист-ва Львів. держ. музею укр. мист-ва; 1968–72 і 1992–95 – відп. секр. Львів. орг-ції СХУ. Від 1995 – ст. н. с. Нац. музею у Львові. Брав участь в обл. виставках СХУ від 1945. Автор низки статей у вид. «Митці радянського Львова» (Л., 1968), «Історія українського мистецтва» (т. 4, кн. 1, 2, К., 1970), «Вовківська земля» (Л., 1990); публікацій про творчість О. Кульчицької, Я. Чайки, О. Куриласа та ін.

Пр.: Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. Л., 1957; Галицький станковий живопис 14–18 ст. у збірках Державного музею українського мистецтва у Львові // Мат. з етнографії та мистецтвознавства. К., 1961. Вип. 4; Дмитро Крвавич. К., 1968; Екслібриси Івана Крислача. Л., 1999; Білі сторінки в історії Національного музею у Львові // Літопис Нац. музею у Львові. 2000. № 1; 2001. № 2.

Тв.: графіка – «Бідні діти» (1945), «Придорожний хрест» (1946); обкладинки до книжок «Завтра» О. Баркової (Л., 1962), «В наймах у Мельпомени» М. Рудницького (К., 1963).

Літ.: Жеплинська О. Він належить до патріархів музейної справи // ОМ. 2008. № 2.

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2016