Біловіл Анатолій Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біловіл Анатолій Ілліч

БІЛОВІ́Л Анатолій Ілліч (11. 04. 1949, с. Акимівка Близнюків. р-ну Харків. обл.) – майстер художнього оброблення металу, дизайнер. Чл. НСХУ (1991). Закін. Харків. художнє уч-ще (1974; майстерня А. Безпалого), навч. у Центр. навч.-експерим. студії в Москві (1986–91; кер. Е. Розенблюм). Працював на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1974–86). Від 1984 бере участь у респ., всеукр., закордон. виставках. Персон. виставки – у Донецьку (1987), Москві (1988, 1990), Вашинґтоні (1990). Учасник конкурсів худож. кування в Москві (1986–87), Донецьку (1997). Співавтор оформлення інтер’єрів та екстер’єрів ресторану «Донбас» (1979), кафе «Бригантина» (1980), гастроному «Київ» (1982), Театру опери і балету, освітлення бульвару О. Пушкіна (обидва – 1984), входу до центр. ринку (1985), магазину «Майнер» (1986), підпр-ва «Інтеркомп’ютер» (1989, 1991; усі – Донецьк); ст. метро «Пушкінська» у Харкові (1983); Палаців культури Вуглегірська (1982) та Горлівки (1984), пансіонатів «Металург» (с. Урзуф, 1981) і «Нептун» (смт Ялта, 1986; обидва – Мангус. р-ну; усі – у Донец. обл.). Виконав решітки та ворота для Свято-Микольського храму в Донецьку (1995–96), екстер’єр Андріїв. церкви у с. Шебелинка (Балаклій. р-н Харків. обл., 1999).

Літ.: Современная художественная ковка. Москва, 1991.

Н. В. Біловіл

Стаття оновлена: 2003