Колисков Йосип Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колисков Йосип Якович

КО́ЛИЧЕВ Йосип Якович (справж. – Сіркес; 03(16). 05. 1904, Одеса – 05. 01. 1973, Москва) – поет. Чл. СП СРСР (1934). Навч. в Одес. ІНО. Друкувався від 1920. Від 1922 належав до літ. гуртка «Потоки Жовтня», друкувався у його аль­манасі «Потоки Октября». 1929 переїхав до Москви, швидко опа­нувавши актуал. на той час теми. Перша його зб. «Книга стихов» (Москва; Ленинград, 1930) при­свяч. природі і людям Бессарабії; друга – «У Черного моря» (Мос­ква, 1935) – боротьбі з франц. оку­пац. військами в Одесі 1918–19; поеми «Щорс» (ж. «Октябрь», 1938, № 11; окреме вид. – Мос­к­ва, 1940) та «Олеко Дундич» (Мос­к­ва, 1942; 1956) – ком-рам Чер­воної армії. Написав низку популяр. пісень для Червонопрапор. ансамблю пісні і танцю Рад. армії, музику для яких створив О. Александров: «Святое ленин­ское знамя», «Песня о Советской армии», «Поэма об Украине» («Ше­п­чу шевченковские строки…», 1943), «Эшелон за эшело­ном» та ін. Переклав низку творів євр. поетів (зб. «Из еврейских поэ­тов», 1935), С. Стальського, Я. Купали. Став прототипом поета Никифора Ляпіса-Трубець­ко­го у романі «Двенадцать стульев» І. Ільфа та Є. Петрова (1928).

Тв.: Пулеметная лента: Песни. 1938; До самого солнца. 1938; Наша земля: Стихи и песни. 1955; Закаты и рассветы: Лирика. 1957; Избранное: Стихи, песни, поэмы. 1958; Закон весны: Новые сти­хи. 1962; Музыка цвета. 1965; Память зре­ния. 1967; Тобой дышу. 1969; Корни и кроны. 1973; Избранная лирика. 1974 (усі – Москва).

Л. І. Саєнко

Стаття оновлена: 2014