Білогірський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білогірський район

БІЛОГІ́РСЬКИЙ РАЙО́Н (до листопада 1946 – Карасубазарський район) – район, що знаходиться у південно-східній частині АР Крим. Утвор. 1921. Пл. 1,9 тис. км2. Насел. 66 396 осіб (2001, складає 108,4 % до 1989): росіяни – 48 %, крим. татари – 34,5 %, українці – 16,5 %, білоруси – 0,1 % та ін. У складі р-ну – м. Білогірськ (райцентр), смт Зуя та 79 сільс. насел. пунктів. Розташ. за 42 км на Сх. від Сімферополя. Через Б. р. проходить автотраса Сімферополь – Феодосія – Керч. Тер. р-ну була заселена ще з давніх часів. В урочищі Біла Скеля виявлено кілька неолітич. поселень (4 тис. до н. е.), 2 поселення періоду міді (3 тис. до н. е.), понад 20 курганів з похованнями періодів бронзи та скіфського тощо. 1941 р-н окупов. нім. військами, звільн. 1944. Тер. р-ну охоплює частину Гол. пасма Крим. гір, передгір’я та передгірні рівнини. Перевищення віднос. висот у межах р-ну бл. 1000 м. З корис. копалин поширені буд. матеріали: цегел.-черепичні глини, вапняки, мергель, гравій. До найбільших річок належать Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають. Переважають чорноземи карбонатні та південні (48 % від площі р-ну), гірсько-лісові (бурі) та гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти (на яйлі). Пл. лісів 37,5 тис. га. Розповсюджені хвойні (кримська сосна) та широколистяні (дуб, бук, граб) породи. У Б. р. розташ. заказники Карабі-Яйла та Кубалач; пам’ятки природи держ. значення: Ак-Кая, Карасубаші; заповідне урочище та 2 пам’ятки природи місц. значення. Провідним у р-ні є с. госп-во. Р-н спеціалізується на вирощуванні фруктів, овочів, тютюну, ефіроолій. (лаванда, шавлія, троянда) та зерн. (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза) культур, на вироб-ві молока, м’яса, шерсті. Пл. с.-г. угідь 115,2 тис. га, зокрема орних земель – 62,8 тис. га, садів і виноградників – 8,5 тис. га, пасовищ – 43,6 тис. га. Пл. лісів 39,6 тис. га. Нині на тер. Б. р. функціонують 80 с.-г. підпр-в різних форм власності; 10 пром. підпр-в, що виробляють буд. матеріали, продукти харчування та вино-горілчані вироби, 2 підпр-ва лісового госп-ва, 2 автотранспорт. підпр-ва і 9 буд. орг-цій. Найбільші з них – у райцентрі, а також з-д з переробки ефіроолій. культур у с. Кримська Роза. У Б. р. – 30 заг.-осв. шк., серед них 2 – з кримськотатар. мовою навчання і одна вечірня, ПТУ, філія навч.-курс. комбінату (готують спеціалістів з с. госп-ва), 2 школи мист-в, 4 муз. школи, 21 дитсадок; 2 рай. лікарні, 10 амбулаторій, 31 фельдшер.-акушер. пункт. У Б. р. діють 17 Будинків культури, 18 клубів, 36 б-к, краєзнав. музей (м. Білогірськ). У р-ні є 45 колективів худож. самодіяльності, 22 з яких мають звання народних, ансамбль танцю «Білогір’я», ансамбль кримськотатар. танцю «Ешиль Ада». Серед спорт. закладів – клуб, школа, стадіон. Є готель, відділ. 3-х банків. Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, мусульм., євангел. християн-баптистів, євангел. християн, РКЦ. У р-ні встановлено 147 пам’ятників і меморіалів. Серед архіт. пам’яток – залишки караван-сараю Таш-хана 15 ст. (м. Білогірськ) та Топловський Троїцько-Параскев. жін. монастир (1864, с. Учбове).

Літ.: див. Білогірськ.

В. Г. Кілесса

Стаття оновлена: 2003