БІЛОГРУ́ДІВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура доби пізньої бронзи в Лісо­степовій Прав­обережній Україні. Виявлена Б. Без­венглінським та П. Курін­ним. На­звана за місцем роз­копок зольників у Білогрудів. лісі по­близу с. Піківець на Уманщині у 1918–26. Охоплює території сучас. Київ., Черкас., Вінн., Житомир. обл. Виділяються пд. та пн. локал. варіанти. Поселе­н­ня не мали укріплень. Житла — напів­землянки під­прямокут. форми — досліджені на поселе­н­нях Велика Андрусівка, Вовківка, Обухів — Під­городище, Малополовецьке, Під­гірці, Собківка, Суботів. Особливістю пд. варіанта Б. к. є велика кількість зольників (Адамівка, Велика Андрусівка, Войнівка, Заячківка, Кочержинці, Попудня, Собківка, Ятранівка). Похова­н­ня — під­курган­ні (Гордіївка, Леськи, Макіївка, Печора, Чоботарка) та без­курган­ні (Білий Камінь, Велика Снітинка, Мошурів, Обухів) — здійснені пере­важно за обрядом тілопокладе­н­ня. Небіжчики лежали в не­глибоких ямах зібгано на боці головою пере­важно на захід. Зафіксоване ритуал. роз­членува­н­ня покійників (Велика Снітинка), у пн. ра­йонах — урнові кремації (Мотовилівка, Троянів). Характерні керам. форми: тюльпаноподібні посудини з поодиноким валиком, від­криті миски, черпаки, келихи. Металеві вироби пред­ставлені знаря­д­дями праці (ножі, голки, шила), зброєю (вістря списів та стріл, кельти, кинджали), прикрасами (шпильки, браслети, кільця, спіральні під­віски, бляхи) з бронзи; ві­домі вироби із золота, срібла (Гордіївка) та заліза (Гордіївка, Під­городище). З кістки виготовляли лощила, шила; з глини — пряслиця, зооморфні статуетки, ритуал. «хлібці»; з бурштину — намистини; з каменю — роз­тиральники, сокири-молоти. Характер. є невеликі кременеві серпи. Основа господарства — землеробство та скотарство. Б. к. сформувалася в лісо­степовому Побуж­жі (Гордіївка, Печора, Чоботарка) на основі транс­формації місцевих проявів тшинецької культури під впливом пд. груп курган­ної культури Карпато-Дунай. регіону; не пізніше 12 ст. до н. е. поширилася на Середнє Подні­провʼя (білогрудів. горизонт києво-черкаської групи тшинец. культур. кола). У Побуж­жі виділено 4 горизонти Б. к. У 10–9 ст. до н. е. Б. к. транс­формувалася у чорноліську культуру пере­дскіф. часу.