Білозерка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білозерка

БІЛОЗЕ́РКА – селище міського типу Херсонської області, райцентр. Знаходиться за 14 км на Зх. від обл. центру, на березі оз. Біле, від якого й походить назва насел. пункту. Пл. 7,11 км2. Насел. 9709 осіб (2001, складає 102,8 % до 1989), більшість з яких – українці. Має автобусне сполучення з Херсоном. Корисні копалини: цементні та цегляно-черепичні глини. Б. виникла 1780 як маєток генерала-поручика І. Ганнібала – одного із засн. Херсона, дядька матері О. Пушкіна. Першопоселенцями Б., яка певний час називалася Іванівкою, були колишні запорожці, основну ж масу жителів становили переселенці з Правобереж. України. 1798 маєток придбав землевласник Б. Скадовський, родині якого він належав до 1917. Від 1956 – смт. Нині на тер. Б. розташ. пром. підпр-ва: ЗАТ «З-д “Восход”», ВАТ «Білозер. харчосмакова ф-ка»; с.-г. вироб. кооператив «Обрій». У с-щі – 3 заг.-осв., спорт. та муз. школи; лікарня, поліклініка, станція юних техніків, станція юних натуралістів, Центр дит. та юнац. творчості, 4 дитсадки, 2 б-ки, Будинок культури, кінотеатр; стадіон, дит.-юнац. клуб фіз. підготовки. Є нар. краєзнав. музей; відділ. 3-х банків. На тер. Б. – пам’ятник Т. Шевченку, пам’ят. знак на місці садиби, де народився кінорежисер та актор С. Бондарчук. Встановлено мемор. комплекс на честь воїнівземляків, які загинули під час 2-ї світ. війни, стелу Герою Рад. Союзу С. Харченку (уродженцю м. Докучаєвськ Донец. обл.), пам’ятник «Самохідна артилерійська установка». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Серед пам’яток арх-ри – церква Різдва св. Іоана Предтечі (1910), серед археол. пам’яток – 5 курганів (3 ст. до н. е.– 12 ст. н. е.). У Б. народилися: художник М. Скадовський – один із засн. Т-ва пд.-рос. художників (1890), гідробіолог, проф., лауреат Ленін. премії С. Скадовський, засл. арт. України Л. Ширіна, В. Сушко. З Б. пов’язана наук. діяльність одного із засн. вітчизн. протистології Л. Ценковського, який 1884 удосконалив методи щеплення овець проти сибірки.

Л. Л. Беженар

Стаття оновлена: 2003