Білозерський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білозерський район

БІЛОЗЕ́РСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Херсонської області. Утвор. 1939. У 1939–41 належав до Микол. обл., від 1941 – у складі Херсон. обл. Пл. 1,7 тис. км2. Насел. 68 382 особи (2001, складає 99,9 % до 1989), з яких переважна більшість – українці. У складі р-ну – смт Білозерка та 54 сільс. насел. пункти. 1946 у Б. р. внаслідок засухи серед. урожай зернових склав 1,7 ц з 1 га, через що були поширені випадки опухання з голоду. Залізничні ст.: Копані, Чорнобаївка. Р-н лежить у межах Причорномор. низовини, рельєф рівнинний з числен. подами. Б. р. належить до дуже посушливої, помірно жаркої агроклімат. зони. Уздовж пд.-сх. межі р-ну протікає р. Дніпро, на Пн. Сх.– Інгулець. На Пд.– Дніпровський лиман; створ. 3 ставки (заг. пл. 441 га). Переважають чорноземні та темно-каштанові ґрунти. Пл. лісів і ліс. насаджень 2,5 тис. га, серед яких полезахисних лісосмуг – 1,9 тис. га. У р-ні – Бакайський заказник (держ. значення), Софіїв. та Станіслав. заказники, 3 пам’ятки природи. Корисні копалини: камінь, щебінь, пісок. Провідне місце належить пром-сті (буд. матеріалів та харчовій). Осн. підпр-ва – у смт Білозерка, а також Іванів. каменедробил. з-д. У Б. р. – 33 с.-г. підпр-ва. Спеціалізація с. госп-ва – овочівництво і тваринництво молочно-м’ясного напряму. Пл. с.-г. угідь 108,5 тис. га, зокрема орних земель – 99,3 тис. га, сіножатей – 0,1 тис. га, пасовищ – 5,9 тис. га. Зрошується 29 тис. га (Інгулец. зрошув.-обводнюв. система). Вирощують також зернові, баштанні й тех. культури. Розводять велику рогату худобу, свиней; допоміжні галузі – рибальство, вівчарство. У Б. р. – птахофабрика, дослідне госп-во Укр. НДІ зрошуваного землеробства (с. Петрівське), навч.-дослідне госп-во Херсон. аграр. ун-ту (с. Надеждівка). У Б. р. – 30 заг.-осв. шк., 30 дитсадків, ПТУ, 3 муз. школи, 22 Будинки культури, Палац культури, 9 клубів, кінотеатр, 22 кіноустановки, 34 б-ки, нар. краєзнав. музей та 2 музеї історії сіл Дніпровське та Чорнобаївка, Центр дит. та юнац. творчості, станція юних натуралістів, станція юних техніків, спорт. школа, 2 стадіони; рай. та стоматол. поліклініки, центр. рай. лікарня, 2 дільнич. лікарні, 6 лікар. амбулаторій, 34 фельдшер.-акушер. пункти. У р-ні діють 38 реліг. громад: 19 – УПЦ МП, 5 – УПЦ КП, 7 – євангел. християн-баптистів, 3 – адвентистів сьомого дня, 1 – РКЦ, мусульманська, свідків Єгови, незалежна помісна церква Христа. Є 2 зони відпочинку. Пам’ятки арх-ри: панський маєток, водонапірна башта у с. Токарівка (збуд. наприкінці 19 – поч. 20 ст.). Пам’ятки археології: городища – Білозерське (с. Дніпровське), Понятівське (с. Понятівка), Репринське (с. Микільське), «Золотий Мис» (с. Широка Балка), «Скелька» (с. Олександрівка), Станіславське (с. Станіслав); поселення – «Глибока Пристань» (с. Софіївка), Олександрівське та «Бубликова балка» (обидва – с. Олександрівка), «Садиба Литвиненка» (с. Станіслав), Кошове (с. Янтарне); Широкобалків. могильник, кургани зі скіф. похованнями (в селах Станіслав, Олександрівка, Широка Балка, Дар’ївка, Чорнобаївка), кургани з сармат. похованнями (побл. Білозерки, Дар’ївки), «кам’яні баби» (побл. Білозерки, Понятівки, Токарівки). На тер. Б. р. встановлені 3 пам’ятники Т. Шевченку, 10 мемор. комплексів воїнам-односельцям, 64 пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіали воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, монумент воїнам-визволителям, пам’ят. знак учасникам форсування Дніпра в р-ні с. Садове. Уродженці Б. р.: письменник І. Гайдай (с. Широка Балка), засл. арт. України З. Дігтяр (с. Кізомис), лауреат Держ. премії СРСР О. Корчинський (с. Інгулець), нар. арт. СРСР П. Куманченко (с. Музиківка), Герої Рад. Союзу Д. та О. Плахотники (с. Ульяновка), І. Собко (с. Кізомис) та П. Чепінога (с. Іванівка).

В. М. Сахно

Стаття оновлена: 2003