Кохан Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кохан Володимир

КО́ХАН Володимир (04. 12. 1898, с. Ту­­дорковичі, нині Федoрoвцi Сокал. р-ну Львів. обл. – 13. 06. 1966, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – громадсько-політичний діяч. Батько І. Кохана. Служив у австро-угор. армії (1914–18) та УГА (1918–19). У 1926–39 – дир. Укр. банку в Сокалі; водночас 1929–33 очолював нагляд. раду окруж. союзу кооперативів; 1940–42 – дир. Укр. банку в м. Ярослав (Польща) із філією в Кракові. 1928 обраний послом вiд УНДО до польс. сейму. За статтi в укр. пресi та виступи був ув’язнений. 1930 переoбраний дo сейму. 1933 відмовився від депутат. мандата та членства у ЦК УНДО й став одним із фундаторів і кер. Фронту нац. єдності. Після 2-ї світ. війни – чл. Укр. нац.-держ. союзу, ген. секр. Укр. координац. ком-ту в Баварiї, співорганізатор Укр. нац. ради. 1948 виїхав до Канади. 1948–66 – викoнав. дир. КУКу (кер. усіх масштаб. проектів, здійснюваних під егідою цієї орг-ції, зокрема встановлення пам’ятника Т. Шевченку в Вінніпезі), дир. Укр. канад. допомогового фонду, згодом – Сусп. служби українців Канади, Укр. канад. фундації iм. Т. Шевченка. Був серед засновників і очільників Світ. конгресу вільних українців. Автор багатьох публікацій в укр. галиц. i діаспор. пресi.

Р. Сенькусь

Стаття оновлена: 2014