Білоколос Дмитро Захарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білоколос Дмитро Захарович

БІЛОКО́ЛОС Дмитро Захарович (23. 01(05. 02). 1912, с. Єгорівка, нині Волновас. р-ну Донец. обл. – 09. 02. 1993, Київ) – партійний діяч СРСР, дипломат. Батько Є. Білоколоса. Канд. філос. н. (1955). Держ. нагороди СРСР. Учасник 2-ї світ. війни, мав бойові нагороди. Навч. у Харків. ун-ті (1933– 34), закін. Сталін. пед. ін-т (нині Донецьк, 1948) та Академію сусп. наук при ЦК КПРС у Москві (1955). Працював 1957–62 та 1965 секр. Донец. обкому КПУ, 1963–64 – секр. Донец. пром. обкому КПУ. 1966–70 – Міністр закордон. справ УРСР. 29 травня 1970 Б. підписав звернення до ген. секр. ООН, у якому викладалися пропозиції уряду УРСР щодо зміцнення міжнар. безпеки. 1970–76 – Посол СРСР у Замбії та 1-й Посол СРСР у Ботсвані.

І. Д. Шевченко

Стаття оновлена: 2003