Білолісся - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білолісся

БІЛОЛІ́ССЯ – археологічна стоянка. Відкрив А. Кремер біля села з однойм. назвою Татарбунар. р-ну Одес. обл., розкопав В. Станко. Датується фінал. палеолітом (бл. 11 тис. р. тому). Розкопки проводилися 1965–66, 1977–78. Уздовж берега р. Сарата в розкопі пл. 180 м2 досліджено 4 невеликі скупчення крем’яних виробів та кісток диких тварин (коня, тура). Крем’яний інвентар характеризується грубими сегментами, кінцевими скребачками, різцями, одноплощин. нуклеусами, пластинками, відщепами. Стоянка стала основою для виділення пам’яток типу Б. Має аналогії в матеріалах стоянок Куйна Туркулуй та Бейле Геркулане у Румунії, а також шан-кобинської культури Гір. Криму.

Літ.: Станко В. Н. Мезолит Днестро-Дунайского междуречья // Мат. по археологии Северо-Западного Причерноморья. 1971. Вып. 7; Його ж. Ранний мезолит степей Северного Причерноморья // Первобытная археология: поиски и находки. К., 1980.

Л. Л. Залізняк

Стаття оновлена: 2003