Біломоро-Балтійський табір (БеломороБалтийский лагерь, БелБалтЛаг) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біломоро-Балтійський табір (БеломороБалтийский лагерь, БелБалтЛаг)

БІЛОМО́РО-БАЛТІ́ЙСЬКИЙ ТА́БІР (Беломоро-Балтийский лагерь, БелБалтЛаг) – радянський виправно-трудовий табір (ВТТ). Засн. 16 листопада 1931 на базі Соловец. ВТТ ОГПУ у зв’язку з початком буд-ва Біломоро-Балтій. каналу. Розташ. побл. ст. Медвежа Гора Карело-Фінн. АРСР (нині м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ). Існував до 18 вересня 1941; 1944 відновив діяльність як ВТТ «Біломорбуду», проіснував до 29 серпня 1945. У серед. 1931 у Б.-Б. т. утримували 64 100 в’язнів, 1932 – 99 095, 1933 – 84 504, 1934 – 62 211, 1935 – 78 248, 1936 – 57 969, 1937 – 58 965, 1938 – 79 232 (з них 25 311 засуджено за кримінал. злочини, 19 304 – як соціально небезпечні та шкідливі елементи), 1939 – 86 567, червень 1941 – 67 928. Значна частина ув’язнених – українці (точна кількість невідома). Кримінал. злочинці (на відміну від соціально небезпечних) мали право на адвоката, прохання, клопотання, протести тощо. Б.-Б. т. складався з 9-ти відділень, кількість ув’язнених у кожному становила бл. 10–15 тис. осіб. Відділення мало конкретну ділянку траси, офіц. центр – табір – містечко з управлінням, радіовузлом і станцією, лазаретом, кладовищем, штабом ударництва з «червоною» і «чорною» дошками, ротою особл. режиму. В’язні працювали на буд-ві каналу, на лісозаготівлях і сплавах у Вигозерському басейні. Лише на буд-ві каналу 1932 було задіяно 92 тис. в’язнів. Було створено Упр. буд-ва Біломоро-Балтій. водного шляху і ВТТ, навесні 1933 їх перейменовано у Гол. штаб буд-ва Біломоро-Балтій. вод. шляху. Канал прийнято в експлуатацію 2 серпня 1933, Гол. штаб буд-ва реорганізовано в Упр. Біломоро-Балтій. ВТТ ОГПУ, яке передислоковано в с. Надвойці. Вважають, що бл. 100 тис. в’язнів, які працювали на буд-ві, загинули. Українці в таборі були на особливому обліку. На більшості служб. документах, пов’язаних з долею в’язнів-українців, стояла абревіатура «УНКР» – укр. націоналіст. контрреволюція. Таке маркування згодом було використано для перегляду справ тих укр. політв’язнів, терміни ув’язнення яких закінчувалися. За доносами табір. інформаторів їм інкримінували створення в таборі укр.-фашист. орг-ції і розстріляли. 1937 було розстріляно понад 30 тис. в’язнів. Після закінчення буд-ва утвор. Біломоро-Балтій. комбінат ОГПУ, завданням якого було: колонізація прилеглого краю (заселення трудопоселенцями), експлуатація каналу, суднобудівництво з метою створення флоту для каналу, розвідування й експлуатація мінерал.-руд. копалин, спорудження ГЕС, дослідж. проблем установки 2-ї лінії шлюзів на Біломоро-Балтій. каналі для його поглиблення і розширення, а також буд-ва каналу Кандалакша – Мурманськ тощо. Крім того, комбінату було надано монопол. право на використання каналу Повенець – Сорока та природ. багатств прилеглих р-нів. 15 вересня 1939 це право скасовано, у віданні комбінату залишилася тільки лісозаготівля. Роботи Біломоро-Балтій. комбінату виконували в’язні Б.-Б. т. і трудопоселенці (на 8 липня 1938 з 28 083 осіб, утримуваних у 21-му селищі, працювало 15 525 осіб). Від осені 1935 в’язні Б.-Б. т. працювали також на буд-ві Сегезького лісопапер.-хім. комбінату (до 1939), Нижньотуломської ГЕС, Мончегор. нікел. комбінату (літо 1937 – січень 1940), Кондопозького спирт. з-ду (листопад 1940 – березень 1941), Ондської ГЕС, на очисних роботах «Пудожбуду», буд-ві судноверфі на Онез. озері, судноремонт. з-ду в Повенці, Медвеж’єгор. лісозаводу, залізнич. гілки до ст. Монче-Тундра (нині м. Мончегорськ). Б.-Б. т. закрито у зв’язку з загрозою воєн. дій, все майно і в’язні передані у створ. на його основі ВТТ при «Оборонбуді». ВТТ «Біломорбуду» організовано для відновлення гідротех. споруд і житл. буд-ва, лісорозробок та відбудови Вяртсил. метизного з-ду. До 1 вересня 1945 в’язні у ВТТ майже не прибували (96 осіб). Осн. робочою силою «Біломорбуду» були нім. військовополонені. Не виключено, що ВТТ або ін. табори при «Біломорбуді» зберігалися й після війни.

О. О. Гарбузюк

Стаття оновлена: 2003