Білопілля

БІЛОПІ́ЛЛЯ  — місто Сумської області, райцентр. Знаходиться на берегах річок Вир та Крига (бас. Дніпра), за 45 км на Пн. Зх. від обл. центру. Площа 23,08 км². Залізнична ст., автостанція. Має автобусне сполучення з містами Суми, Харків, Шостка, Глухів, Путивль. Насел. 18 384 особи (2001, складає 93,1 % до 1989): 80 % — українці, 17 % — росіяни, проживають також ін. національності. Вперше згадується в письм. джерелах 1096 як давньорус. місто Вир — фортеця на русько-половец. порубіжжі, — мало дитинець пл. більш як 1 га та посад понад 20 га. Від серед. 14 ст. перебувало під владою Великого князівства Литовського, а від 1500 — Моск. великого князівства. У 2-й пол. 17 ст. на місці Вир. городища було зведено фортецю під назвою Крига. Під час Руїни 1672 тут осіли переселенці з м-ка Б. Польс.-Варшав. пов. Вінн. полку (нині с. Б. Козятин. р-ну Вінн. обл.). Нове поселення також стали називати Б., того ж року воно набуло статусу міста. 1775 у Б. нараховувалося 7570 жит. Від 1780 — повіт. центр. 1812 у місті відкрито міське училище. У 60-х рр. 19 ст. у Б. діяло 3 цегел., 3 салотоп., 2 свічкосал. заводи та 5 круподерень. 1897 у Б. мешкало 15 215 осіб. Від 1932 — райцентр. 1941–43 — під нім. окупацією. Під час 2-ї світової війни значна частина міста зруйнована, відбудоване до 1950. Нині осн. підприємства Б.: ВАТи — «Білопіл. маш.-буд. завод», створ. 1933 (устаткування для хлібопекар. та цукр. промисловості, зерносушилки тощо), «Білопіл. сирзавод», ЗАТ «Білопіл. ф-ка», 3 буд. організації та ін. У місті — 5 заг.-осв. шк., ПТУ, будинок-інтернат для дітей-інвалідів, 3 дитсадки, функціонують центр. рай. лікарня, поліклініка, муз. школа, ДЮСШ, Будинок дітей та юнацтва, дит. оздоров. табір, Палац культури, кінотеатр, 2 б-ки. Є 3 парки, стадіон. У Б. діють художні колективи: оркестр нар. інструментів, нар. хор працівників освіти та нар. хор рай. Палацу культури. Є готель, відділ. 5-ти банків, метеостанція. Функціонують 9 реліг. громад: 5 УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської «Преображення». Серед пам’яток археології — городище й селище 10–13 ст., поселення раннього залізного віку та раннього середньовіччя, 2 курганні могильники. Пам’ятки архітектури — Свято-Михайлів. (1779) та Петропавлів. (1789) церкви. У місті є мемор. музей педагога й письменника А. Макаренка, який тут народився. У Б. народилися також філософ М. Антонович, поет Олександр Олесь, актор Д. Антонович, живописець В. Зарецький. У Б. встановлено пам’ятники Т. Шевченку, А. Макаренку, пам’ятний знак на честь моряка Перепелиці, меморіал воїнам і партизанам, які загинули під час 2-ї світової війни. На будинку, в якому жив Олександр Олесь, встановлено мемор. дошку.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю