Білоскурський Осип Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білоскурський Осип Миколайович

БІЛОСКУ́РСЬКИЙ Осип Миколайович (05(17). 06. 1883, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 26. 03. 1943, Алма-Ата, нині Алмати) – майстер народної кераміки. Закін. Коломий. гончарну школу (1908). Від 1904 працював на Львів. керам. ф-ці, від 1908 – у Миргород. мист. школі, в Опішній. У 20-х рр. у Черкасах організував майстерню худож. кераміки, був інспектором Наркомосу УРСР, сприяв відкриттю гончар. шкіл в Умані й Черкасах. У 30-х рр. був висланий до Казахстану, де в Алма-Аті відкрив керам. експерим. майстерню. В декоруванні виробів Б. поєднано традиц. гуцул. засоби пластики з полтав. й казахськими. Осн. твори: архіт. керамічні деталі для будівельників АТ «Дністер», для Академ. громади, для львів. залізнич. ст. (всі – у Львові, 20-і рр.). Пізніше виготовляв вази, тарелі та ін. вироби. Твори Б. удостоєні сріб. медалі на виставці у Парижі (1908). Зберігаються в МЕХП НАНУ, Миргород. краєзнав. музеї. Автор книжок «Кахлярство», «Як робити глиняний посуд», «Техніка керамічних виробів» (усі – Ромни, 1912), «Керамічна технологія» (Х., 1928) та ін.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2003