Білостоцький Анатолій Юхимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білостоцький Анатолій Юхимович

БІЛОСТО́ЦЬКИЙ Анатолій Юхимович (15. 09. 1921, Одеса – 22. 07. 1993, Київ) – скульптор. Син Юхима й батько Сергія Білостоцьких, чоловік О. Супрун. Засл. діяч мист-в УРСР (1960). Нар. художник УРСР (1974). Чл. СХУ (1955). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. худож. ін-т (1952; майстерня М. Лисенка). Працював у галузі монум. й станкової пластики. Творам Б. притаманна реаліст. манера виконання, в окремих – елементи експресії. Учасник виставок від 1951. Твори зберігаються в НХМ, Донец., Одес. ХМ.

Тв.: портрети – М. Рильського (1952), Героїв Соц. Праці В. Харитонова (1963) та І. Бушми (1975); пам’ятники (всі у співавт. з дружиною) – І. Франкові в Києві (1956) та Львові (1958), Т. Шевченкові в Одесі (1966), воїнам Пд.-Зх. фронту в урочищі Шумейкове на Полтавщині (1976); композиції – «Сім’я» (1952), «Новий пласт шахтаря» (1957), «Новосели» (1958), «Ракетник» (1964–65); «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс та Іван Богун» (1954), «Війні – ні!» (1961, обидва – у співавт. з дружиною), «Батьки й сини» (1967), «Земна куля – не мішень для війни» (1976), «Севастопольці» (1985), «Вистояли» (1990).

Літ.: Бойко Н. Подружжя скульпторів // Веч. Київ. 1956, 28 квіт.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2003