Білостоцький Юхим Ісайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білостоцький Юхим Ісайович

БІЛОСТО́ЦЬКИЙ Юхим Ісайович (16(28). 04. 1893, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 02. 10. 1961, Київ) – скульптор. Батько Анатолія, дід Сергія Білостоцьких. Чл. СХУ (1938). Навч. 1913–18 в Одес. худож. школі; 1919–22 – у Вищому худож. у-щі в Одесі (викл. К. Костанді та Б. Едуардс). До 1920 працював художником відділу мист. пропаганди «ЮгРОСТА» (від 1921 – РАТАУ); 1941–44 – гол. художник Кустанай. обл. драм. театру. 1927–33 брав участь в оформленні залізнич. вокзалу в Києві. Працював у галузі монум. пластики й портрета. Роботи виконано в реаліст. манері. Від 1931 – учасник виставок. Твори зберігаються в ДТГ, Музеї К. Маркса і Ф. Енгельса (Москва), НХМ.

Тв.: портрети – М. Заньковецької (1936), П. Тичини (1937); надгробки – М. Заньковецької (1937), М. Лисенка (1939, обидва – в Києві); пам’ятники – стратонавтам (1938, Донецьк, встановл. 1953), М. Щорсові (1939, м. Щорс, обидва – у співавт.); погруддя – А. Макаренка (1957), Г. Котовського (1959, м. Умань Черкас. обл.); композиції – «Партизанка» (1946), «Світочі комунізму» (1960, обидві – у співавт.).

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2003