Білоус Григорій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білоус Григорій Павлович

БІЛОУ́С Григорій Павлович (22. 11. 1939, с. Курмани Недригайлів. р-ну Сум. обл.) – письменник, літературознавець, перекладач. Чл. НСПУ (1992). Міжнар. премія ім. Г. Сковороди (1996). Обл. літ.-публ. премія ім. В. Симоненка (2000). Закін. Київ. геол.-розвідув. технікум (1961) та ВПШ при ЦК КПУ (1981). Друкується від 1953. Працював у Закарп. геол. експедиції інж.-конструктором, був головою профспілк. ком-ту колективу експедиції (1961–70). Переїхавши до Черкас, працював у рай. г. «Серп і Молот» (від 1973) та обл. г. «Черкаська правда» (від 1976). Бл. 15-ти р. був власкором Укр. телебачення у Черкас. обл. Від 1999 очолює Черкас. обл. орг-цію НСПУ. Автор зб. віршів «Зоряний колодязь» (К., 1971) та «Терноцвіт» (Чк., 1999); до остан. увійшли вибрані поезії поперед. років та поеми про Г. Сковороду і Т. Шевченка. Книга прози «Рудоман» (К., 1992), до якої увійшли роман «Гони золотого зайця», повість «Світло в твоєму вікні» та оповідання «Гостини», майже 20 р. чекала на зустріч із читачами. Б. притаманне добре знання психології сільс. людини, її життя, способу мислення, щоден. турбот, уміння відтворити найдрібніші, але характерні деталі побуту. Деякі вірші перекладено угор., польс., рос. та казах. мовами. Перекладає з польс., молд., рос., білорус. мов. Пише вірші для дітей молодшого шкіл. віку.

Л. П. Шитова

Стаття оновлена: 2003