Білоус Дмитро Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Білоус Дмитро  Григорович

БІЛОУ́С Дмитро Григорович (24. 04. 1920, с. Курмани, нині Недригайлів. р-ну Сум. обл.) – поет, перекладач, педагог. Чл. НСПУ (1947). Чл.-кор. (1994), почес. чл. (2000) АПНУ. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1990). Премії ім. М. Рильського (1976), ім. О. Копиленка (1989), ім. Лесі Українки (1997), ім. Олени Пчілки (2001). Болгар. ордени 1-го ступ. Кирила і Мефодія (1966) та «Мадарський вершник» (1995). Ордени Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2001), «За мужність» 3-го ступ. (2002). Учасник 2-ї світ. війни, має бойові нагороди. Був важко поранений 1941, лікувався 1942 в Красноярську (РФ). Співроб. ред. радіомовлення для партизан і насел. окупов. тер. України (Москва). Друкується від 1935. Навч. у Харків. ун-ті (1938– 41), закін. Київ. ун-т (1945). Працював у Респ. радіокомітеті, від 1946 – літ. консультант у ж. «Вітчизна», від 1947 – заст. відп. секр. ж. «Дніпро», від 1957 – зав. кабінету молодого автора при СПУ. 1959 – творче відрядження до Болгарії (вивчав болг. мову та літ-ру). Від 1976 – голова комісії худож. перекладу СПУ, чл. президії. Від 1980 – на твор. роботі. У книжках сатири й гумору викриває негативні явища в моралі й побуті тогочас. рад. сусп-ва. Автор ліро-епіч. поеми «Життя Одарки Палагечі» (1956; 2-ге вид. – «Поліська бувальщина», 1961), в якій відтворено життєвий шлях простої укр. жінки-трудівниці; книжок для дітей: «Пташині голоси» (1956), «Про чотириногих, рогатих і безрогих» (1959), «Лікарня в зоопарку» (1962), «Веселий кут» (1979), «Гриць Гачок» (1986); творів про Т. Шевченка (зб. «Тарасові жарти», 1964; колект. зб. «Іде Тарас по Україні», 1964), радіопередач про Кобзаря, перекладів його поезій болг. мовою. Вірші для дітей про красу укр. мови. Перекладає з рос., білорус. та болг. мов. Із болг. переклав вірш. драму «Цар Іван Шишман» К. Зидарова (1969), кн. віршів і поем «Велике переселення» Д. Методієва (1975), зб. «Поезії» І. Вазова (1985). Упорядник, ред. і перекладач більшості творів, що увійшли до «Антології болгарської поезії» (1974, т. 1–2). Вів цикли радіопередач «Слово про слово» (1985–88), «Диво калинове» (1988–95). Автор праць з етнопедагогіки, теорії й практики худож. перекладу. В лірич. і сатир.-гуморист. творах Б. поєднано наук.-пед. аспект вивчення мови з худож.-емоц. образністю. Наук.-пізнавал. книжки побудовані на філол. знахідках, худож. відкритті; інтерпретують мовно-інтелектуал. зв’язки земного й космічного, пробуджують істор. та філол. допитливість. Усі твори Б. опубл. в Києві, окремі з них перекладено рос., білорус. та болг. мовами.

Тв.: Осколочним! 1948; Веселі обличчя. 1953; Зигзаг. 1956; Колос і кукіль. 1960; Сатиричне і ліричне. 1961; Критичний момент. 1963; Альфи – не омеги. 1967; Хліб-сіль їж, а правду ріж. 1971; Вибране. 1980; Обережно: слово! 1984; Диво калинове. 1988; Вибране. 1990; В класі і в лісі. 1990; Диво калинове. Чари барвінкові. 1994; Ромен хіба не родич Рима? 1999; За Україну молюся. 2000; Даруй словам одвічну силу. 2000 (усі – Київ); перекл. – Методієв Д. Червоний мак: Вірші та поеми. К., 1969 (співавт.); Джагаров Г. Пересторога. К., 1973 (співавт.); Болгарські прислів’я та приказки. К., 1973; Болгарські народні пісні. К., 1989; Вазов І. Легенди Царевця: Балади і поеми. К., 2000.

Літ.: Вишня Остап. Про Дмитра Білоуса // Твори. К., 1965. Т. 7; Давидков І. Свято поезії і дружби // Дніпро. 1975. № 9; Вишеславський Л. Незмінний пошук // Там само. 1980. № 4; Гілевич Н. Якщо перекладають люди, не випадково залучені // «Хай слово мовлене інакше...»: Проблеми худож. перекладу. К., 1982; Томенко М. Дмитро Білоус. К., 1988; Тельнюк С. Диво істинного таланту: Штрихи до портрета // ЛУ. 1990, 4 трав.; Чайковський Б. Сходження на вершини: Дмитрові Білоусу – 75 // Там само. 1995, 18 трав.; Забаштанський В. Диво дивує, чари чарують // Там само. 1997, 20 лют.; Чайковський Б. Кому ж бути першим? І не лише з цього приводу… // Там само; Волинський К. Творець «Дива калинового» // Дивослово. 2000. № 4; Костецький А. Диво «Дива калинового» // ПШ. 2000. № 5; Пилипчук Д. Незбагненний Білоус // ДУ. 2000, 23 трав.; Кононенко П. Душа і совість народної долі // Освіта. 2000, 24–31 трав.; Томенко М. Духовні висоти Дмитра Білоуса // Освіта України. 2001, 25 квіт; Василашко В. Третя молодість Дмитра Білоуса // Україні – українську! К., 2002.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2003