Білоус Дмитро Григорович
БІЛОУ́С Дмитро Григорович (24. 04. 1920, с. Курмани, нині Недригайлів. р-ну Сум. обл. — 13. 10. 2004, Київ) — поет, перекладач, педагог. Член НСПУ (1947). Член-кореспондент (1994), почес. чл. (2000) АПНУ. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1990). Премії ім. М. Рильського (1976), ім. О. Копиленка (1989), ім. Лесі Українки (1997), ім. Олени Пчілки (2001). Болгар. ордени 1-го ступеня Кирила і Мефодія (1966) та «Мадарський вершник» (1995). Ордени Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2001), «За мужність» 3-го ступеня (2002). Учасник 2-ї світової війни, має бойові нагороди. Був важко поранений 1941, лікувався 1942 в Красноярську (РФ). Співроб. ред. радіомовлення для партизан і насел. окупов. тер. України (Москва). Друкувався від 1935. Навч. у Харків. університеті (1938–41), закін. Київ. університет (1945). Працював у Респ. радіокомітеті, від 1946 — літ. консультант у ж. «Вітчизна», від 1947 — заступник відп. секр. ж. «Дніпро», від 1957 — зав. кабінету молодого автора при СПУ. 1959 — творче відрядження до Болгарії (вивчав болг. мову та літературу). Від 1976 — голова комісії худож. перекладу СПУ, чл. президії. Від 1980 — на творчій роботі. У книжках сатири й гумору викривав негативні явища в моралі й побуті тогочас. рад. суспільства. Автор ліро-епіч. поеми «Життя Одарки Палагечі» (1956; 2-ге вид. — «Поліська бувальщина», 1961), в якій відтворено життєвий шлях простої укр. жінки-трудівниці; книжок для дітей: «Пташині голоси» (1956), «Про чотириногих, рогатих і безрогих» (1959), «Лікарня в зоопарку» (1962), «Веселий кут» (1979), «Гриць Гачок» (1986); творів про Т. Шевченка (зб. «Тарасові жарти», 1964; колект. зб. «Іде Тарас по Україні», 1964), радіопередач про Кобзаря, перекладів його поезій болг. мовою. Вірші для дітей про красу української мови. Перекладав з рос., білорус. та болг. мов. Із болг. переклав вірш. драму «Цар Іван Шишман» К. Зидарова (1969), кн. віршів і поем «Велике переселення» Д. Методієва (1975), зб. «Поезії» І. Вазова (1985). Упорядник, ред. і перекладач більшості творів, що увійшли до «Антології болгарської поезії» (1974, т. 1–2). Вів цикли радіопередач «Слово про слово» (1985–88), «Диво калинове» (1988–95). Автор праць з етнопедагогіки, теорії й практики худож. перекладу. В лірич. і сатир.-гуморист. творах Б. поєднано наук.-пед. аспект вивчення мови з худож.-емоц. образністю. Наук.-пізнавал. книжки побудовані на філол. знахідках, худож. відкритті; інтерпретують мовно-інтелектуал. зв’язки земного й космічного, пробуджують істор. та філол. допитливість. Усі твори Б. опубл. в Києві, окремі з них перекладено рос., білорус. та болг. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Осколочним! 1948; Веселі обличчя. 1953; Зигзаг. 1956; Колос і кукіль. 1960; Сатиричне і ліричне. 1961; Критичний момент. 1963; Альфи — не омеги. 1967; Хліб-сіль їж, а правду ріж. 1971; Вибране. 1980; Обережно: слово! 1984; Диво калинове. 1988; Вибране. 1990; В класі і в лісі. 1990; Диво калинове. Чари барвінкові. 1994; Ромен хіба не родич Рима? 1999; За Україну молюся. 2000; Даруй словам одвічну силу. 2000 (усі — Київ); перекл. — Методієв Д. Червоний мак: Вірші та поеми. К., 1969 (співавтор); Джагаров Г. Пересторога. К., 1973 (співавтор); Болгарські прислів’я та приказки. К., 1973; Болгарські народні пісні. К., 1989; Вазов І. Легенди Царевця: Балади і поеми. К., 2000.
Рекомендована література
- Вишня Остап. Про Дмитра Білоуса // Твори. К., 1965. Т. 7;
- Давидков І. Свято поезії і дружби // Дніпро. 1975. № 9;
- Вишеславський Л. Незмінний пошук // Там само. 1980. № 4;
- Гілевич Н. Якщо перекладають люди, не випадково залучені // «Хай слово мовлене інакше...»: Проблеми худож. перекладу. К., 1982;
- Томенко М. Дмитро Білоус. К., 1988;
- Тельнюк С. Диво істинного таланту: Штрихи до портрета // ЛУ. 1990, 4 трав.;
- Чайковський Б. Сходження на вершини: Дмитрові Білоусу — 75 // Там само. 1995, 18 трав.;
- Забаштанський В. Диво дивує, чари чарують // Там само. 1997, 20 лют.;
- Чайковський Б. Кому ж бути першим? І не лише з цього приводу… // Там само;
- Волинський К. Творець «Дива калинового» // Дивослово. 2000. № 4;
- Костецький А. Диво «Дива калинового» // ПШ. 2000. № 5;
- Пилипчук Д. Незбагненний Білоус // ДУ. 2000, 23 трав.;
- Кононенко П. Душа і совість народної долі // Освіта. 2000, 24–31 трав.;
- Томенко М. Духовні висоти Дмитра Білоуса // Освіта України. 2001, 25 квіт; Василашко В. Третя молодість Дмитра Білоуса // Україні — українську! К., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
